Андрій Нискогуз

Мої вітання, дорогі гурмани книжкових делікатесів! Пропоную Вам поласувати на цей раз «книго-смаколиком», який, сподіваюся, не лише припаде до смаку, а й стане корисною поживою для інтелекту, а якщо вже зовсім поталанить, то ще й підкріпить та піднесе на дусі внутрішній світ. Отож вперед! Мова йтиме про філософський трактат Еріха Фромма, німецького психоаналітика, засновника нової течії неофрейдизму, – «Мати чи бути». Хоча твір – не пригодницький роман, однак просто й захоплююче подає дуже цікавий ключ до сприйняття дійсності. Е. Фромм представляє два способи існування людини: т. зв. спосіб життя, головним критерієм якого є «мати», а також інший, в основі якого лежить «бути».

о. Іван Гаваньо, викладач ДДС

У Євангелії знаходимо слова: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне», які належать до одного з блаженств. Що насправді означає ця фраза, яку часто не зовсім правильно розуміють, даючи часом зовсім хибну інтерпретацію?

п. Ігор Бриндак, викладач ДДС

23 травня 2015 року Католицька Церква беатифікувала, тобто проголосила блаженним, архиєпископа Сан-Сальвадору Оскара Арнульфа Ромеро. Раніше, у 1989 році, американський режисер Джон Дайган зняв художній фільм про цього подвижника віри під назвою «Ромеро», або друга назва «Вбивство у Сан-Сальвадорі». У головній ролі знявся актор Рауль Хулія. Про цю стрічку і піде мова в нашій публікації.

о. Мирон Бендик, ректор ДДС

Світ, в якому ми проживаємо, називаємо світом матеріальним, видимим або фізичним. Приглядаючись до нього ближче, ми зауважуємо неначе дві верстви: світ природи і світ цивілізації. Ми відкриваємо також нашу приналежність до цього світу і водночас нашу залежність від нього. Якби ми не отримували всього необхідного для життя і діяльності від цього світу, то ми б не вижили. Для нормального життя нам потрібен цілий набір речей – поживи, одягу, житла. Наявність цього набору, рівень забезпеченості тими та багатьма іншими «благами» свідчить про рівень добробуту і заможності.

Віталій Миська

Сьогодні, в час секуляризації, індивідуалізму і матеріалізму, така якість, як безсрібництво, не завжди розуміється і оцінюється суспільством. Часто навіть якщо хтось чинить добро, то очікує за це винагороди, подяки чи похвали. Такий шлях досягнення людиною святості, як безсрібництво, не викликає у багатьох захоплення. Епоха споживацтва і погоні за насолодою виключає саму його можливість. Тим не менше, у церковній традиції існує особливий вид святих – безсрібники, сама присутність яких у літургійному календарі спонукає нас замислитися над цим феноменом та наслідувати його.

Василь Салій

Гроші впродовж віків є невід'ємною частиною людського життя, супроводжуючи і регулюючи стосунки як між окремими індивідуумами, так і суспільствами. Однак з історії і повсякденного досвіду знаємо, що гроші провокують чимало проблем між людьми. Причиною цьому є небезпечна хвороба – грошолюбство. У цій статті спробуємо описати цього, без перебільшення, страшного ворога нашої душі і застерегти, як не стати його жертвою.

п. Тарас Жеплінський, випускник ДДС

В книзі Буття ми знаходимо, що Бог є люблячим Батьком. Він дбає про людину, яку сотворив, – поселяє її в Едемському саду, дає владу над усім творінням, кличе до спілкування із Собою (див. Бут 1-2). Дарує, отже, людині всі умови та засоби для повноцінного життя. Ісус Христос, однак, прийшовши відкриває нам ще більше про наше перебування у світі. В одній зі своїх притч (див. Мт 21, 33-46) Спаситель повторює за автором книги Буття, що Царство Небесне подібне до Господаря, що насадив виноградник, приготував всі умови для праці, і – додає щось нове, – найняв (!) до нього робітників.