Дрогобицька Духовна Семінарія блаженних священомучеників Северина, Якима та Віталія http://www.dds.edu.ua/publications/publications/diploma-dissertations/2005.feed 2024-05-03T06:07:15Z Joomla! 1.5 - Open Source Content Management 2009-12-10T10:47:14Z 2009-12-10T10:47:14Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/361-lesiv.html roman.rass admin@dds.edu.ua

ВСТУП<br /><br />Як і в політично-національному, так і в релігійному житті міжвоєнний період ХХ століття був важливим часом в житті української Церкви. Це час, в котрому обидві частини колись єдиної Київської митрополії постали перед схожим вибором. В якому їм потрібно було прийняти рішення щодо свого подальшого еклезіологічного шляху. Звичайно, були зовнішні обставини, які в той чи інший спосіб впливали на пошук своєї церковної ідентичності, однак для наших досліджень є дуже важливо побачити саме українські варіанти бачення подальшого шляху, бо ті тенденції показують справжнє обличчя нашої церковної свідомості.

ВСТУП<br /><br />Як і в політично-національному, так і в релігійному житті міжвоєнний період ХХ століття був важливим часом в житті української Церкви. Це час, в котрому обидві частини колись єдиної Київської митрополії постали перед схожим вибором. В якому їм потрібно було прийняти рішення щодо свого подальшого еклезіологічного шляху. Звичайно, були зовнішні обставини, які в той чи інший спосіб впливали на пошук своєї церковної ідентичності, однак для наших досліджень є дуже важливо побачити саме українські варіанти бачення подальшого шляху, бо ті тенденції показують справжнє обличчя нашої церковної свідомості. 2009-12-05T10:50:33Z 2009-12-05T10:50:33Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/327-other.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p>Котило Антон, " Поняття „шкіряних одеж” за книгою Панайотіса Нелласа „Deification in Christ Orthodox Perspectives on the Nature of the Human Person”” (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я)<br /><br />Рисей Тарас, „Пасхально-доксологічне богословіє Кирила Турівського за книгою Вацлава Гриневича „Staroruska teologia paschalna”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о. д-р. М. Бендик)<br /><br />Струков Данило, „Погляди митрополита Андрея Шептицького на „московське православіє” за збіркою „Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії” документи і матеріали 1899-1917" (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: мгр. І. Бриндак)<br /><br />Ференс Любомир, „Сприйняття ісламу в сучасній західній цивілізації на основі твору Луїса Бернарда „Ислам и Запад”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Ю. Хамуляк)</p><p><br />Шкрібенець Роман, "Релігійний світогляд Івана Франка у критиці окремих сучасних науковців" (Науковий керівник: п. І. Шумей; Рецензент: о.ліц. Г. Комар)</p><p><br />Олійник Михайло, "Становлення самобутності давньоруської ікони в домонгольський період у працях українських дослідників" (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Т. Коберинко)</p>

<p>Котило Антон, " Поняття „шкіряних одеж” за книгою Панайотіса Нелласа „Deification in Christ Orthodox Perspectives on the Nature of the Human Person”” (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я)<br /><br />Рисей Тарас, „Пасхально-доксологічне богословіє Кирила Турівського за книгою Вацлава Гриневича „Staroruska teologia paschalna”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о. д-р. М. Бендик)<br /><br />Струков Данило, „Погляди митрополита Андрея Шептицького на „московське православіє” за збіркою „Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії” документи і матеріали 1899-1917" (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: мгр. І. Бриндак)<br /><br />Ференс Любомир, „Сприйняття ісламу в сучасній західній цивілізації на основі твору Луїса Бернарда „Ислам и Запад”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Ю. Хамуляк)</p><p><br />Шкрібенець Роман, "Релігійний світогляд Івана Франка у критиці окремих сучасних науковців" (Науковий керівник: п. І. Шумей; Рецензент: о.ліц. Г. Комар)</p><p><br />Олійник Михайло, "Становлення самобутності давньоруської ікони в домонгольський період у працях українських дослідників" (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Т. Коберинко)</p> 2009-12-05T10:26:10Z 2009-12-05T10:26:10Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/326-chupa.html roman.rass admin@dds.edu.ua

ВСТУП<br /><br />Характер самобутньої київської християнської традиції та особливості її богослов’я формувались протягом багатьох століть і продовжуються розвиватись у лоні різних Церков ¬– частин колись єдиної Київської Митрополії – до яких належить також Українська Греко-Католицька Церква, або ж, іншими словами, Київська Церква, яка перебуває у сопричасті з Римською Церквою. Берестейська Унія 1596 року була канонічно-офійційним підсумком розвитку київського богослов’я, який зробила єрархія Київської Митрополії і суть якого полягала не тільки у визнанні першості єпископа Риму, але також у богословленні, вільному від будь-яких державних впливів (чого аж ніяк не можна сказати про пізнє середньовічне грецьке та московське богослов’я).

ВСТУП<br /><br />Характер самобутньої київської християнської традиції та особливості її богослов’я формувались протягом багатьох століть і продовжуються розвиватись у лоні різних Церков ¬– частин колись єдиної Київської Митрополії – до яких належить також Українська Греко-Католицька Церква, або ж, іншими словами, Київська Церква, яка перебуває у сопричасті з Римською Церквою. Берестейська Унія 1596 року була канонічно-офійційним підсумком розвитку київського богослов’я, який зробила єрархія Київської Митрополії і суть якого полягала не тільки у визнанні першості єпископа Риму, але також у богословленні, вільному від будь-яких державних впливів (чого аж ніяк не можна сказати про пізнє середньовічне грецьке та московське богослов’я). 2009-12-05T10:25:06Z 2009-12-05T10:25:06Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/325-stebivka.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p>ВСТУП</p><p>Поняття ”духовність”, ”духовне” є настільки звичними у нашій повсякденній мові, що ми майже ніколи не задумуємося над дійсністю, яку вони окреслюють. Цим поняттям надають різні смислові відтінки і значення. Пропоноване дослідження є скромною спробою розглянути духовне життя і деякі його аспекти, зокрема, євхаристійний у світлі навчання Церкви.<br />Актуальність теми, вибраної для написання цієї дипломної роботи, зумовлена двома чинниками. </p>

<p>ВСТУП</p><p>Поняття ”духовність”, ”духовне” є настільки звичними у нашій повсякденній мові, що ми майже ніколи не задумуємося над дійсністю, яку вони окреслюють. Цим поняттям надають різні смислові відтінки і значення. Пропоноване дослідження є скромною спробою розглянути духовне життя і деякі його аспекти, зокрема, євхаристійний у світлі навчання Церкви.<br />Актуальність теми, вибраної для написання цієї дипломної роботи, зумовлена двома чинниками. </p> 2009-12-05T10:19:16Z 2009-12-05T10:19:16Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/324-paschak.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p>Розділ І. Біблійні засади історичного розвитку духовного канту</p><p><br />1.Старозавітні образи та євангельські мотиви піснетворення.<br />Святе Письмо – це завжди свідчення Божого народу, який, співаючи гімни і псалми, вказує на те, що він вірить, кому вірить, у що вірить і як вірить. Саме віра є оплотом усієї історії спасіння, зокрема Старого і Нового Завітів. Бога треба величати і йому за все дякувати, “бо милість його вічна”. Божа милість і вірність випереджують будь-який культ. Бога слід величати задля Нього ж самого, бо Він створив світ.</p>

<p>Розділ І. Біблійні засади історичного розвитку духовного канту</p><p><br />1.Старозавітні образи та євангельські мотиви піснетворення.<br />Святе Письмо – це завжди свідчення Божого народу, який, співаючи гімни і псалми, вказує на те, що він вірить, кому вірить, у що вірить і як вірить. Саме віра є оплотом усієї історії спасіння, зокрема Старого і Нового Завітів. Бога треба величати і йому за все дякувати, “бо милість його вічна”. Божа милість і вірність випереджують будь-який культ. Бога слід величати задля Нього ж самого, бо Він створив світ.</p> 2009-12-05T10:12:48Z 2009-12-05T10:12:48Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2005/323-zavijskyy.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p>Вступ</p><p>Світ, як відомо містить у собі безліч різних цікавих феноменів, речей, подій, без дослідження і пізнання яких не можна було б ґрунтовно говорити й про самий світ, про те, що його зробило чи робить таким, яким він є. <br />Так само кожній людині чи суспільству для того, щоб щось сказати про себе, про свою ідентичність іншим, необхідно краще пізнати і зрозуміти себе.</p>

<p>Вступ</p><p>Світ, як відомо містить у собі безліч різних цікавих феноменів, речей, подій, без дослідження і пізнання яких не можна було б ґрунтовно говорити й про самий світ, про те, що його зробило чи робить таким, яким він є. <br />Так само кожній людині чи суспільству для того, щоб щось сказати про себе, про свою ідентичність іншим, необхідно краще пізнати і зрозуміти себе.</p>