2018 Дрогобицька Духовна Семінарія блаженних священомучеників Северина, Якима та Віталія http://www.dds.edu.ua/publications/publications/diploma-dissertations/2018.feed 2024-04-27T20:48:26Z Joomla! 1.5 - Open Source Content Management Олег Вовк, «Молитва у праксисі єгипетських монахів ІІІ-V століть» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа) 2018-08-26T09:43:58Z 2018-08-26T09:43:58Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2030-vovk-oleh.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У кожній релігії є люди, які намагаються вийти назустріч неспокою людського серця, відчуваючи нестримне тяжіння до Предвічного Бога. Серед них, коли йдеться про християнство, першими є монахи, які на Сході уже у Ш-ІУ століттях являють особливий спосіб життя, ревно тяжіючи до обожнення за прикладом Христа, «який молиться на горі» (пор. Лк 22, 39-41). Вони провадять самітницьке життя, або присвячують себе служінню Богові у спільноті.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У кожній релігії є люди, які намагаються вийти назустріч неспокою людського серця, відчуваючи нестримне тяжіння до Предвічного Бога. Серед них, коли йдеться про християнство, першими є монахи, які на Сході уже у Ш-ІУ століттях являють особливий спосіб життя, ревно тяжіючи до обожнення за прикладом Христа, «який молиться на горі» (пор. Лк 22, 39-41). Вони провадять самітницьке життя, або присвячують себе служінню Богові у спільноті.</p> Остап Гарасимчук, «Постать Владики Юліана Вороновського та його вчительське служіння» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа) 2018-08-20T08:40:49Z 2018-08-20T08:40:49Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2029-garasymchuk-ostap.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Духовною матір’ю українського народу, яка надихала його до зростання культурного та національного життя, була, є і залишається УГКЦ. Одним із облич історії ХХ-ХХІ ст. є постать владики Юліяна Вороновського.<br /> Темою нашої дипломної роботи є «Постать владики Юліяна Вороновського та його вчительське служіння». У дослідницькій роботі ми згадуємо й інші постаті ХХ-ХХІ ст. – Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, ієр. Никанор Дейнега, ієр. Герман Будзінський, ієр. Юрій Макар та інші. Усі вищеперелічені особи внесли свій вклад та вплинули на формування і розвиток УГКЦ та її майбутніх провідників. Інший напрям дослідження випливає з другої половини назви дипломної роботи – «Вчительське служіння», яке базується на опрацюванні та аналізі особистої бібліотеки владики Юліяна Вороновського.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Духовною матір’ю українського народу, яка надихала його до зростання культурного та національного життя, була, є і залишається УГКЦ. Одним із облич історії ХХ-ХХІ ст. є постать владики Юліяна Вороновського.<br /> Темою нашої дипломної роботи є «Постать владики Юліяна Вороновського та його вчительське служіння». У дослідницькій роботі ми згадуємо й інші постаті ХХ-ХХІ ст. – Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, ієр. Никанор Дейнега, ієр. Герман Будзінський, ієр. Юрій Макар та інші. Усі вищеперелічені особи внесли свій вклад та вплинули на формування і розвиток УГКЦ та її майбутніх провідників. Інший напрям дослідження випливає з другої половини назви дипломної роботи – «Вчительське служіння», яке базується на опрацюванні та аналізі особистої бібліотеки владики Юліяна Вороновського.</p> Микола В. Германович, «Сотеріологія святого Атанасія Великого» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. д-р Роман Федько) 2018-08-15T08:39:10Z 2018-08-15T08:39:10Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2028-germanovych-mykola-v.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Питання спасіння людини є наріжним каменем християнства. Ради спасіння людини, як мовить євангелист Йоан, «Слово стало тілом» (Йо 1, 14). Тому, звістка про воскресіння Христове водночас стала звіщанням нового життя в Бозі, звіщанням можливості спасіння. Очікуючи близького приходу Спасителя, вже перші християни молились древньою молитвою «прийди, Господи Ісусе!» (Од 22, 20). Це спасіння базувалось на вірі у те, що воскреслий Ісус – справді Бог. У посланні до Римлян апостол Павло мовить, що «коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся» (Рим 10, 9). Перші сотеріологічні системи будувались на твердженні, що якщо Христос не Господь, то наше спасіння не відбулося, то «марна віра ваша» (1 Кор 15, 17).</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Питання спасіння людини є наріжним каменем християнства. Ради спасіння людини, як мовить євангелист Йоан, «Слово стало тілом» (Йо 1, 14). Тому, звістка про воскресіння Христове водночас стала звіщанням нового життя в Бозі, звіщанням можливості спасіння. Очікуючи близького приходу Спасителя, вже перші християни молились древньою молитвою «прийди, Господи Ісусе!» (Од 22, 20). Це спасіння базувалось на вірі у те, що воскреслий Ісус – справді Бог. У посланні до Римлян апостол Павло мовить, що «коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся» (Рим 10, 9). Перші сотеріологічні системи будувались на твердженні, що якщо Христос не Господь, то наше спасіння не відбулося, то «марна віра ваша» (1 Кор 15, 17).</p> Микола М. Германович, «Ставлення блаженного священномученика о. Миколи Конрада до ідеології українського націоналізму» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о.ліц. Іван Гаваньо) 2018-08-10T08:34:10Z 2018-08-10T08:34:10Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2027-germanovych-mykola-m.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Українська Греко-Католицька Церква, виховуючи суспільство в дусі християнсько-моральних цінностей, завжди відігравала важливу роль в житті українського народу на всіх етапах його історичного розвитку. Якими б не були державно-політичні режими, УГКЦ завжди залишалась на позиціях відродження української державності. Вона, як захисниця національних звичаїв, традицій, історії, мови, культурних та духовних цінностей, пробуджувала національну свідомість українців.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Українська Греко-Католицька Церква, виховуючи суспільство в дусі християнсько-моральних цінностей, завжди відігравала важливу роль в житті українського народу на всіх етапах його історичного розвитку. Якими б не були державно-політичні режими, УГКЦ завжди залишалась на позиціях відродження української державності. Вона, як захисниця національних звичаїв, традицій, історії, мови, культурних та духовних цінностей, пробуджувала національну свідомість українців.</p> Петро Горічко, «Покаяння і Таїнство Сповіді у творчості Андрея Шептицького» (науковий керівник - о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) 2018-08-06T08:30:24Z 2018-08-06T08:30:24Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2026-gorichko-petro.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Христовий заклик «Покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мр 1, 15) є завжди актуальним завданням для кожного християнина, а для Церкви місією її проповідування і душпастирського служіння. Покаяння згідно вчення Церкви, становить основу християнського життя, бо визначає весь рух до Бога, започаткований Ним і підтримуваний Його благодаттю . Тому без покаяння немає ані нового життя, ані спасіння, ані шляху до Царства Божого. Що ж таке покаяння? Зазвичай під ним розуміють розкаяність за гріхи, відчуття жалю, сокрушеність серця. Безперечно, що такі духовні і душевні переживання є присутні у досвіді покаяння, проте вони не визначають його суті. Заглиблюючись у буквальне значення грецького слова «метанойя», яке використовується у Євангелії можна наблизитись до його суті: це переміна мислення, здобуття нового способу бачення, навернення.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Христовий заклик «Покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мр 1, 15) є завжди актуальним завданням для кожного християнина, а для Церкви місією її проповідування і душпастирського служіння. Покаяння згідно вчення Церкви, становить основу християнського життя, бо визначає весь рух до Бога, започаткований Ним і підтримуваний Його благодаттю . Тому без покаяння немає ані нового життя, ані спасіння, ані шляху до Царства Божого. Що ж таке покаяння? Зазвичай під ним розуміють розкаяність за гріхи, відчуття жалю, сокрушеність серця. Безперечно, що такі духовні і душевні переживання є присутні у досвіді покаяння, проте вони не визначають його суті. Заглиблюючись у буквальне значення грецького слова «метанойя», яке використовується у Євангелії можна наблизитись до його суті: це переміна мислення, здобуття нового способу бачення, навернення.</p> Іван Ільницький, «Царський, священичий і пророчий аспекти пастирського служіння у спадщині українських греко-католицьких богословів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Василь Вербіцький) 2018-08-01T08:26:06Z 2018-08-01T08:26:06Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2025-ilnytskyy-ivan.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Ісус Христос ще за земного життя народ навчав, благословляв та служив своєму народові. Таким чином Він здійснював потрійне служіння: пророче, священиче і царське. Ці дії Христа не перестали відбуватися після Його вознесіння на небо, а продовжували і досі продовжують відбуватися за посередництвом апостолів та їхніх наступників, тобто ієрархічне священство. На сьогоднішній день виникає потреба обґрунтувати ці три аспекти пастирського служіння у світлі нашої церковної традиції. Тому для цього ми розгортатимемо ці три аспекти, відштовхуючись від вчення українських греко-католицьких науковців у сфері пастирського богослов’я кінця ХІХ – початку ХХ століття.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />Ісус Христос ще за земного життя народ навчав, благословляв та служив своєму народові. Таким чином Він здійснював потрійне служіння: пророче, священиче і царське. Ці дії Христа не перестали відбуватися після Його вознесіння на небо, а продовжували і досі продовжують відбуватися за посередництвом апостолів та їхніх наступників, тобто ієрархічне священство. На сьогоднішній день виникає потреба обґрунтувати ці три аспекти пастирського служіння у світлі нашої церковної традиції. Тому для цього ми розгортатимемо ці три аспекти, відштовхуючись від вчення українських греко-католицьких науковців у сфері пастирського богослов’я кінця ХІХ – початку ХХ століття.</p> Микола Клименко, «Порівняльний аналіз проблеми війни у класичній філософській традиції та постмодерні» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о.д-р Мирон Бендик) 2018-07-26T09:12:13Z 2018-07-26T09:12:13Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2024-klymenko-mykola.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />«Війна – це мистецтво обману», - так колись виразився знаменитий китайський філософ та стратег Сун Цзи. <br />На сьогодні інтернет, телебачення, газети, та й взагалі у розмові з іншими людьми ми можемо досить часто почути слово «війна». Це ми чуємо часто через те, що сьогодні світ, здійснивши «технологічний ривок» вперед, зробив відомими факти з різних кутів світу, прикувавши увагу людства до певних речей.<br />Коли чуємо слово «війна», то одразу собі уявляємо величезні людські жертви, солдатів в окопах зі зброєю в руках, колосальні руйнування та занепад, літаки, які скидають бомби, танки на вулицях міст. Це пов’язане з тим, що досить часто ЗМІ показують саме такі картини перебігу воєнних дій. Таким чином наше мислення і бачення війни є недалекоглядним. Війна постає, як повна катастрофа.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />«Війна – це мистецтво обману», - так колись виразився знаменитий китайський філософ та стратег Сун Цзи. <br />На сьогодні інтернет, телебачення, газети, та й взагалі у розмові з іншими людьми ми можемо досить часто почути слово «війна». Це ми чуємо часто через те, що сьогодні світ, здійснивши «технологічний ривок» вперед, зробив відомими факти з різних кутів світу, прикувавши увагу людства до певних речей.<br />Коли чуємо слово «війна», то одразу собі уявляємо величезні людські жертви, солдатів в окопах зі зброєю в руках, колосальні руйнування та занепад, літаки, які скидають бомби, танки на вулицях міст. Це пов’язане з тим, що досить часто ЗМІ показують саме такі картини перебігу воєнних дій. Таким чином наше мислення і бачення війни є недалекоглядним. Війна постає, як повна катастрофа.</p> Назар Лесів, «Образ духівника у навчаннях Паїсія Святогорця» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) 2018-07-21T08:12:13Z 2018-07-21T08:12:13Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2023-lesiv-nazar.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У сучасному світі бути християнином і жити, згідно з Божими заповідями, дуже складно без духовного провідництва. Носіями такої важливої місії наставництва і духовного супроводу є особи, яких церковна традиція називає духовними отцями і матерями. Їхнє життя є автентичним вираженням багатовікового досвіду багатьох християнських подвижників, ідеалом яких був пошук богомислення та єдності з Богом.<br /> Завдання духовного отця – допомогти особі, яка прагне святості навчитися осмислювати своє життя по-християнськи. Адже більшість людей, як правило, не володіє всебічним досвідом пізнання глибин людської душі. Духовний отець покликаний допомогти людині навчитися виражати свої думки, почуття, зокрема на сповіді, допомогти навчитися оцінювати себе у світлі Божої любові. Серед таких визначних духовних отців ХХ століття є святий Паїсій Святогорець.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У сучасному світі бути християнином і жити, згідно з Божими заповідями, дуже складно без духовного провідництва. Носіями такої важливої місії наставництва і духовного супроводу є особи, яких церковна традиція називає духовними отцями і матерями. Їхнє життя є автентичним вираженням багатовікового досвіду багатьох християнських подвижників, ідеалом яких був пошук богомислення та єдності з Богом.<br /> Завдання духовного отця – допомогти особі, яка прагне святості навчитися осмислювати своє життя по-християнськи. Адже більшість людей, як правило, не володіє всебічним досвідом пізнання глибин людської душі. Духовний отець покликаний допомогти людині навчитися виражати свої думки, почуття, зокрема на сповіді, допомогти навчитися оцінювати себе у світлі Божої любові. Серед таких визначних духовних отців ХХ століття є святий Паїсій Святогорець.</p> Андрій Нискогуз, «Феномен любові у творчості Клайва Стейплза Люїса» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик) 2018-07-18T18:12:13Z 2018-07-18T18:12:13Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2022-nyskoguz-andrii.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У дипломній роботі розглядатимемо феномен любові у творчості відомого англійського письменника, філософа і богослова ірландського походження Клайва Стейплза Люїса (C.S.Lewis). Автор відомий у всьому світі, зокрема і в Україні, передусім, своїм циклом Хроніки Нарнії, який неодноразово видавався і продовжує видаватися в українському перекладі. Попри те, що вже побачили світ окремі українські переклади філософсько-богословської, а також літературознавчої спадщини К. С. Люїса (Проблема страждання, Листи Крутеня, Велике розлучення, Чотири любові), ще й досі залишається не перекладеною левова частка його творів. Після пережитого навернення до християнства письменник скеровує свої творчі зусилля і проникливий інтелект на обґрунтування істинності християнської віри, (тому не дарма вважається в інтелектуальних і релігійних колах одним з найбільших апологетів християнства ХХ ст.) Однак поступово простежується еволюція його творчості, «зміна в літературних мотивах: від початкової демонстрації правди Віри до явлення Любові» , як зазначив у своїй рецензії на трактат Люїса Чотири любові іспанський журналіст та люїсознавець І. П. Тормо. Останній також назвав у тій-таки рецензії К. С. Люїса «письменником Любові», «у гостях в якого зручно почуваються християни різних конфесій» .</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />У дипломній роботі розглядатимемо феномен любові у творчості відомого англійського письменника, філософа і богослова ірландського походження Клайва Стейплза Люїса (C.S.Lewis). Автор відомий у всьому світі, зокрема і в Україні, передусім, своїм циклом Хроніки Нарнії, який неодноразово видавався і продовжує видаватися в українському перекладі. Попри те, що вже побачили світ окремі українські переклади філософсько-богословської, а також літературознавчої спадщини К. С. Люїса (Проблема страждання, Листи Крутеня, Велике розлучення, Чотири любові), ще й досі залишається не перекладеною левова частка його творів. Після пережитого навернення до християнства письменник скеровує свої творчі зусилля і проникливий інтелект на обґрунтування істинності християнської віри, (тому не дарма вважається в інтелектуальних і релігійних колах одним з найбільших апологетів християнства ХХ ст.) Однак поступово простежується еволюція його творчості, «зміна в літературних мотивах: від початкової демонстрації правди Віри до явлення Любові» , як зазначив у своїй рецензії на трактат Люїса Чотири любові іспанський журналіст та люїсознавець І. П. Тормо. Останній також назвав у тій-таки рецензії К. С. Люїса «письменником Любові», «у гостях в якого зручно почуваються християни різних конфесій» .</p> Андрій Лоїш, «Пастирська опіка харизматичних спільнот у лоні Української Греко-Католицької Церкви» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.д-р Роман Федько) 2018-07-15T17:31:49Z 2018-07-15T17:31:49Z http://www.dds.edu.ua/en/publications/publications/diploma-dissertations/2018/2021-lojish-andriy.html Роман Андрійовський admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />В Католицькій Церкві після Другого Ватиканського Собору відбулися певні зміни, які лягли в основу виникнення різних молитовних груп і рухів. З-поміж новітніх релігійних явищ в лоні Церкви, найбільший резонанс викликав Католицький харизматичний рух. Життєва позиція та релігійна практика католицьких харизматів часто викликає не лише здивування з боку суспільства, але й спротив у деяких церковних колах.</p> <p style="text-align: justify;">ВСТУП<br />В Католицькій Церкві після Другого Ватиканського Собору відбулися певні зміни, які лягли в основу виникнення різних молитовних груп і рухів. З-поміж новітніх релігійних явищ в лоні Церкви, найбільший резонанс викликав Католицький харизматичний рух. Життєва позиція та релігійна практика католицьких харизматів часто викликає не лише здивування з боку суспільства, але й спротив у деяких церковних колах.</p>