2018

Олег Вовк, «Молитва у праксисі єгипетських монахів ІІІ-V століть» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sun, 26 Aug 2018 09:43:58 +0000

ВСТУП
У кожній релігії є люди, які намагаються вийти назустріч неспокою людського серця, відчуваючи нестримне тяжіння до Предвічного Бога. Серед них, коли йдеться про християнство, першими є монахи, які на Сході уже у Ш-ІУ століттях являють особливий спосіб життя, ревно тяжіючи до обожнення за прикладом Христа, «який молиться на горі» (пор. Лк 22, 39-41). Вони провадять самітницьке життя, або присвячують себе служінню Богові у спільноті.

Остап Гарасимчук, «Постать Владики Юліана Вороновського та його вчительське служіння» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 20 Aug 2018 08:40:49 +0000

ВСТУП
Духовною матір’ю українського народу, яка надихала його до зростання культурного та національного життя, була, є і залишається УГКЦ. Одним із облич історії ХХ-ХХІ ст. є постать владики Юліяна Вороновського.
Темою нашої дипломної роботи є «Постать владики Юліяна Вороновського та його вчительське служіння». У дослідницькій роботі ми згадуємо й інші постаті ХХ-ХХІ ст. – Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, ієр. Никанор Дейнега, ієр. Герман Будзінський, ієр. Юрій Макар та інші. Усі вищеперелічені особи внесли свій вклад та вплинули на формування і розвиток УГКЦ та її майбутніх провідників. Інший напрям дослідження випливає з другої половини назви дипломної роботи – «Вчительське служіння», яке базується на опрацюванні та аналізі особистої бібліотеки владики Юліяна Вороновського.

Микола В. Германович, «Сотеріологія святого Атанасія Великого» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. д-р Роман Федько)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 15 Aug 2018 08:39:10 +0000

ВСТУП
Питання спасіння людини є наріжним каменем християнства. Ради спасіння людини, як мовить євангелист Йоан, «Слово стало тілом» (Йо 1, 14). Тому, звістка про воскресіння Христове водночас стала звіщанням нового життя в Бозі, звіщанням можливості спасіння. Очікуючи близького приходу Спасителя, вже перші християни молились древньою молитвою «прийди, Господи Ісусе!» (Од 22, 20). Це спасіння базувалось на вірі у те, що воскреслий Ісус – справді Бог. У посланні до Римлян апостол Павло мовить, що «коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся» (Рим 10, 9). Перші сотеріологічні системи будувались на твердженні, що якщо Христос не Господь, то наше спасіння не відбулося, то «марна віра ваша» (1 Кор 15, 17).

Микола М. Германович, «Ставлення блаженного священномученика о. Миколи Конрада до ідеології українського націоналізму» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о.ліц. Іван Гаваньо)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Fri, 10 Aug 2018 08:34:10 +0000

ВСТУП
Українська Греко-Католицька Церква, виховуючи суспільство в дусі християнсько-моральних цінностей, завжди відігравала важливу роль в житті українського народу на всіх етапах його історичного розвитку. Якими б не були державно-політичні режими, УГКЦ завжди залишалась на позиціях відродження української державності. Вона, як захисниця національних звичаїв, традицій, історії, мови, культурних та духовних цінностей, пробуджувала національну свідомість українців.

Петро Горічко, «Покаяння і Таїнство Сповіді у творчості Андрея Шептицького» (науковий керівник - о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 06 Aug 2018 08:30:24 +0000

ВСТУП
Христовий заклик «Покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мр 1, 15) є завжди актуальним завданням для кожного християнина, а для Церкви місією її проповідування і душпастирського служіння. Покаяння згідно вчення Церкви, становить основу християнського життя, бо визначає весь рух до Бога, започаткований Ним і підтримуваний Його благодаттю . Тому без покаяння немає ані нового життя, ані спасіння, ані шляху до Царства Божого. Що ж таке покаяння? Зазвичай під ним розуміють розкаяність за гріхи, відчуття жалю, сокрушеність серця. Безперечно, що такі духовні і душевні переживання є присутні у досвіді покаяння, проте вони не визначають його суті. Заглиблюючись у буквальне значення грецького слова «метанойя», яке використовується у Євангелії можна наблизитись до його суті: це переміна мислення, здобуття нового способу бачення, навернення.

Іван Ільницький, «Царський, священичий і пророчий аспекти пастирського служіння у спадщині українських греко-католицьких богословів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Василь Вербіцький)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 01 Aug 2018 08:26:06 +0000

ВСТУП
Ісус Христос ще за земного життя народ навчав, благословляв та служив своєму народові. Таким чином Він здійснював потрійне служіння: пророче, священиче і царське. Ці дії Христа не перестали відбуватися після Його вознесіння на небо, а продовжували і досі продовжують відбуватися за посередництвом апостолів та їхніх наступників, тобто ієрархічне священство. На сьогоднішній день виникає потреба обґрунтувати ці три аспекти пастирського служіння у світлі нашої церковної традиції. Тому для цього ми розгортатимемо ці три аспекти, відштовхуючись від вчення українських греко-католицьких науковців у сфері пастирського богослов’я кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Микола Клименко, «Порівняльний аналіз проблеми війни у класичній філософській традиції та постмодерні» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о.д-р Мирон Бендик)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 26 Jul 2018 09:12:13 +0000

ВСТУП
«Війна – це мистецтво обману», - так колись виразився знаменитий китайський філософ та стратег Сун Цзи.
На сьогодні інтернет, телебачення, газети, та й взагалі у розмові з іншими людьми ми можемо досить часто почути слово «війна». Це ми чуємо часто через те, що сьогодні світ, здійснивши «технологічний ривок» вперед, зробив відомими факти з різних кутів світу, прикувавши увагу людства до певних речей.
Коли чуємо слово «війна», то одразу собі уявляємо величезні людські жертви, солдатів в окопах зі зброєю в руках, колосальні руйнування та занепад, літаки, які скидають бомби, танки на вулицях міст. Це пов’язане з тим, що досить часто ЗМІ показують саме такі картини перебігу воєнних дій. Таким чином наше мислення і бачення війни є недалекоглядним. Війна постає, як повна катастрофа.

Назар Лесів, «Образ духівника у навчаннях Паїсія Святогорця» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sat, 21 Jul 2018 08:12:13 +0000

ВСТУП
У сучасному світі бути християнином і жити, згідно з Божими заповідями, дуже складно без духовного провідництва. Носіями такої важливої місії наставництва і духовного супроводу є особи, яких церковна традиція називає духовними отцями і матерями. Їхнє життя є автентичним вираженням багатовікового досвіду багатьох християнських подвижників, ідеалом яких був пошук богомислення та єдності з Богом.
Завдання духовного отця – допомогти особі, яка прагне святості навчитися осмислювати своє життя по-християнськи. Адже більшість людей, як правило, не володіє всебічним досвідом пізнання глибин людської душі. Духовний отець покликаний допомогти людині навчитися виражати свої думки, почуття, зокрема на сповіді, допомогти навчитися оцінювати себе у світлі Божої любові. Серед таких визначних духовних отців ХХ століття є святий Паїсій Святогорець.

Андрій Нискогуз, «Феномен любові у творчості Клайва Стейплза Люїса» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 18 Jul 2018 18:12:13 +0000

ВСТУП
У дипломній роботі розглядатимемо феномен любові у творчості відомого англійського письменника, філософа і богослова ірландського походження Клайва Стейплза Люїса (C.S.Lewis). Автор відомий у всьому світі, зокрема і в Україні, передусім, своїм циклом Хроніки Нарнії, який неодноразово видавався і продовжує видаватися в українському перекладі. Попри те, що вже побачили світ окремі українські переклади філософсько-богословської, а також літературознавчої спадщини К. С. Люїса (Проблема страждання, Листи Крутеня, Велике розлучення, Чотири любові), ще й досі залишається не перекладеною левова частка його творів. Після пережитого навернення до християнства письменник скеровує свої творчі зусилля і проникливий інтелект на обґрунтування істинності християнської віри, (тому не дарма вважається в інтелектуальних і релігійних колах одним з найбільших апологетів християнства ХХ ст.) Однак поступово простежується еволюція його творчості, «зміна в літературних мотивах: від початкової демонстрації правди Віри до явлення Любові» , як зазначив у своїй рецензії на трактат Люїса Чотири любові іспанський журналіст та люїсознавець І. П. Тормо. Останній також назвав у тій-таки рецензії К. С. Люїса «письменником Любові», «у гостях в якого зручно почуваються християни різних конфесій» .

Андрій Лоїш, «Пастирська опіка харизматичних спільнот у лоні Української Греко-Католицької Церкви» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.д-р Роман Федько)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sun, 15 Jul 2018 17:31:49 +0000

ВСТУП
В Католицькій Церкві після Другого Ватиканського Собору відбулися певні зміни, які лягли в основу виникнення різних молитовних груп і рухів. З-поміж новітніх релігійних явищ в лоні Церкви, найбільший резонанс викликав Католицький харизматичний рух. Життєва позиція та релігійна практика католицьких харизматів часто викликає не лише здивування з боку суспільства, але й спротив у деяких церковних колах.