Роман Крайчик

У східнохристиянській традиції Таїнства Миропомазання і Хрещення є неподільними і уділяються разом. Для християнина Хрещення є таїнственною участю у смерті та Воскресінні Христа, а Миропомазання є особистою П’ятидесятницею для новоохрещеного, оскільки у цьому Таїнстві на людину сходить Святий Дух, як колись зійшов на святих апостолів. Причащаючись Тіла і Крові Христової у Євхаристії, новоохрещений отримує особливу божественну поживу для духовного життя та прямування своїми життєвими шляхами. Таким чином ці Таїнства християнського втаємничення (Хрещення, Миропомазання і Євхаристія) є входженням людини в нове життя, життя у Святому Дусі, в істинне життя Церкви.

Віталій Миська

Кожна людина, будучи створеною на образ і подобу Божу (пор. Бут 1,26-27), обдарована свободою. Свобода – це ніщо інше, як знак любові, якою нагородив Бог своє творіння. Ніщо в світі не може діяти свобідно – тільки людина. Ми покликані бути свобідними, бо тільки так ми є собою. Виникає питання: «Як це – діяти свобідно»? – Без меж? Що хочеш – те й роби, тобто сваволя?

Андрій Нискогуз

Дорогий читачу! Цього разу пропоную твоїй безцінній увазі одну добру книжку. Добру у всіх відношеннях. Кожен рядок її – зріле, солодке й поживне гроно духовного винограду. Це гроно п’янить своєю лаконічністю та наповненістю глибоким змістом. Пригадую, як уперше познайомився з цією книгою. Розцяцькована барвистими квітками палітурка, усміхнене дівча між зграєю пелюсток та назва у стилі юнацько-популярних чтив – «Шлях до успіху» – не викликали спершу довіри, а тим більше зацікавлення. Та все ж таки книжку розгорнув… Зовнішність і перше враження інколи бувають оманливими… Скепсис до книги – як вітром здуло. І тепер без вагань можу назвати «Шлях до успіху» відомого француза-богослова і християнського письменника Мішеля Кваста новітнім «Наслідування Христа» Томи Кемійського. Адже обидві книги надихають, зворушують, кидають виклик. Обидві сягають своїми коренями святоотцівської духовної спадщини. Книги такого ґатунку народжуються на світ для того, щоб стати настільними.

Ярослав Мисак

У зв’язку з переставленням Блаженнішого Любомира, у мас-медіа з’явилось досить багато матеріалів про цього славетного Мужа (хоча і до цього їх не бракувало): відеоролики, інтерв’ю, фільми, книги тощо. Докори сумління терзали б і нас, якби ми змогли байдуже пройти повз цю подію. Тому постараємось підійти до постаті Блаженнішого з вельми неординарної сторони: не як керівника, богослова, священика чи стратега, можливо, навіть не як християнина, а як до звичайної особи.

Володимир Литвин

Людство з кожним роком відкриває для себе безліч таємниць, які в давнину були справжньою загадкою. Світ змінюється, і це – природно. Правда, для когось в кращий бік, а для когось – в гірший. Впродовж епох люди прагнули осмислити себе, ведучи пошук свого життєвого шляху, тобто місця у світі. Теперішні люди прагнуть фізичної насолоди поклоняючись матеріальним речам. Новітній світ наповнений багатьма принадами, які манять людей.Віддаляючись від Бога, людина впадає у споживацтво.

п. Юрій Мисів, випускник ДДС

Християнин XXI-го століття стоїть перед численними викликами, на які має знайти адекватну відповідь. Одним з таких викликів є феномен секуляризму. Підкреслимо одразу, що поняття секуляризму є надзвичайно багатогранним та має багато інтерпретацій. Тому дуже важливо окреслити терміни, які будуть використані у цьому короткому дописі: секуляризм та літургія.

Андрій Лоїш

Василіянський чин Святого Йосафата був заснований у XVII ст. на базі духовної спадщини святого Василія Великого (ІV ст.) і в 2017 р. Б. урочисто відзначає свій ювілей. Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який 4-11 вересня 2016 р. відбувався у Львові-Брюховичах, постановив відзначення цієї події на загально-церковному рівні. Також на основі повноважень, отриманих від папи Франциска, Римський Апостольський Престіл 20 жовтня 2016 р. у рік 400-ліття Василіянського чину Святого Йосафата надав повний відпуст. Повернімося думками назад у часи, коли відбувалися події, які споминаємо цього року.