Семінарійна спільнота предстала перед іконою Грушівської Богоматері |
16 травня 2021 р. Б. семінаристи ще з ранньою зорею вирушили до чудотворного с. Грушів. Приїхавши на відпустове місце братія допомагала в підготовці до празничних богослужінь. Префект нашої семінарії о. Богдан Хом’як разом із братами семінаристами та паломниками молилися Велику Утреню, І та ІІІ Час. Тим часом о. Зеновій Майкут, парох храму Пресвятої Трійці, здійснив святкове мирування. Затим о. Богдан очолив Чин освячення води та Молебень до Пресвятої Богородиці покровительки нашої славної землі української, яка в особливий спосіб прославилася у місцевості поблизу м. Дрогобича – с. Грушеві. На святкування 34-ої річниці об’явлення Богородиці на балконі храму Пресвятої Богородиці завітали численні гості. Не могли цієї події оминути й опікуни нашої Самбірсько-Дрогобицької єпархії – це її правлячий архієрей Кир Ярослав Приріз та його єпископ-помічник Кир Григорій Комар. Після зустрічі цілою спільнотою місцевих парафіян, прочан, семінаристів та духовенства наших дорогих владик розпочалася Архієрейська Божественна Літургія Івана Золотоустого на якій целібрував єпископ Ярослав, якому співслужив єпископ-помічник Григорій, численне єпархіальні священники, зокрема священнослужителі Дрогобицької духовної семінарії (о. Роман Андрійовський, проректор з навчальної частини, о. Василь Чава, проректор з виховної частини, о. Богдан Хом’як, префект семінарії) та отці-диякони Микола Рик та Богдан Криницький. Брати нашої семінарії: Остап Черхавський, Олег Бережанський, Ярослав Мисак, Тарас Петруняк та Богдан Піддубний прислуговували біля Святої Трапези під час богослужінь. А студенти ДДС Ярослав Медянко та Володимир Паньків старалися «впіймати» кожний момент на фототехніку, щоб закарбувати цю подію. Під час прощі можна було придбати наукові доробки нашої семінарії, яку розповсюджувала горстка семінаристів. З гарячим батьківським словом до вірян звернувся преосвященний єпископ Ярослав. Спершу він пригадав подію 30-ліття відновлення із «попелу» нашої УГКЦ, ту події, яка має неабияке відношення до відпустового місця. Владика порівняв євангельських мироносиць із мироносицями нашої неньки-України, які несуть миро на рани молодого захисника Вітчизни, на рани осиротілих дітей, овдовілих жінок та рани матерів, що не побачать більше своїх синів. Проповідник зворушливо зазначив: «Бо там де правда, де істина там є Бог. Ми чергово переконуємося, що правду не можна розіп’ясти. Правду не можна очернити не правдою, брехнею, різними видумками. Що правду не можна заслати в лагері Сибіру. Вона має силу воскресати». Затим владика закликав присутніх гортати сторінки нашої історії написані кров’ю після чого наше серце повинне буде здригнутися і ми зможемо принести в покаянні миро на рани нашої Батьківщини. Опісля ж нам потрібно відкотити камінь роздорів, ненависті, політичних чварів, щоб Господь воскресив свій народ. «Бог хотів померти за Тебе, мій народе,- сказав єпископ-очільник,- щоб ми мали силу свідчити». А на завершення апологет запросив усіх присутніх віддатися під покров тієї, що нас зібрала на тому святому місці, під покров тієї, що має матірну сміливість до свого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа, під покров Святої Невісти і Приснодіви Марії. Своїм співом супроводжували Літургію хор Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні та танцю України "Верховина" (директор: Любов Стадник, диригент: Світлана Урбан-Понайда) та Галицький камерний хор "Євшан" (диригент: Ірина Кресленко). Ці колективи дали змогу молільникам перенестися думками з землі на небо та по особливому звершити цю прощу. А на завершення Служби Божої хор «Верховина» та хор «Євшан» під егідою професора Мстислава Юрченка подарували спільноті духовенства і мирянства два хорових твори Максима Березовського. Владика Ярослав висловив щирі слова подяки своїм священнослужителям, семінаристам, паломникам та всім організаторам прощі. Підписуйтесь ✅ і слідкуйте за фото- і відео-матеріалами тут: ~ FACEBOOK:ÂÂ https://www.FACEBOOK.com/dds.edu.ua/
|