Великопосними реколекціями семінаристи вступили у "духовну весну" Друкувати

Чин прощення (26.02.2012)Розпочався Великий піст, який ще називають "духовною весною". Вступили у цю благодатну для духовного життя пору й семінаристи. 26 лютого 2012 р. Б. після завершення вечірні у Дрогобицькій Духовній Семінарії відбувся Чин прощення. Коли у храмі залунали стихири Пасхи, семінаристи і настоятелі мали змогу попросили прощення і простити один одному, щоб ввійти у святу Чотиридесятницю без тягарів образи та гніву. Після завершення цього чину розпочалися великопосні реколекції для семінаристів, які проводив ієромонах Пантелеймон (студит).

 

Чин прощенняУ вступній науці отець-реколектант наголосив: «У часі Посту маємо зрозуміти, що затримує наш духовний розвиток, що не дає нам рухатись вперед. Це буде нашим першим кроком у духовному зрості». Основною темою для роздумів під час цьогорічних великопосних реколекцій став богословський аналіз молитви св. Єфрема. У наступних науках о. Пантелеймон звернув увагу на наслідок гріховності людини – двоєдушність, і навів способи, як її позбутися. «Про двоєдушність говорить Христос, коли каже, що не можна двом панам служити,» – зі слів отця-реколектанта.

 У своїй останній науці о. Пантелеймон наголосив, що семінарія, в першу чергу, готує людину до священства, а не лише є закладом, який дає освіту. Також він пояснив, що семінарійний устав не може заважати семінаристу у його підготовці до священства, а лише цьому сприяє: «Хліб у печі не може нарікати, що йому спекотно, там він проходить процес підготовки, тому і семінарист у семінарії не може говорити, що йому важко, бо в такому випадку, він стоїть не своєму шляху». Кожну науку отець завершував словами: «Хай Господь буде вам у допомозі. Амінь».

Під час реколекцій у семінарії панувала абсолютна мовчанка, цими днями у семінарійних стінах можна було почути лише слова молитви та повчань, які промовляв Святих Дух через отця-реколектанта.  Звершились реколекції 29 лютого.  
Після завершення духовних вправ ректор семінарії о. д-р Мирон Бендик від імені усієї семінарійної спільноти подякував ієромонаху Пантелеймону за те, що він відгукнувся на запрошення поділитись своїм духовним досвідом із семінаристами.