2012

Богдан Хом'як, "Причастя на Літургії Передшеосвячених Дарів" (науковий керівник - о.д-р. Роман Андрійовський, рецензент – д-р. Ендрю Квінлан)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 05 Sep 2012 07:07:23 +0000

ВСТУП
Однією з визначних особливостей східної традиції є вчення про святість людського життя, яке здійснюється у літургійному житті Церкви. Цю істину виражає Церква у своїх повчаннях та документах: сім також відомо, з якою любов’ю східні християни празнують літургійні священнодійства, а передовсім євхаристійні, як джерело життя Церкви та завдаток майбутньої прослави, через які вірні, об’єднані навколо єпископа, маючи доступ до Бога Отця через Сина, воплочене Слово, що страждав та був прославлений, у зішесті Святого Духа, доступають до сопричастя з Пресвятою Тройцею, ставши «учасниками Божої природи» (ІІ Пт. 1, 4).

Андрій Бунь, "Деструктивний вплив сатанізму на людину" (науковий керівник - о.ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – мгр. Ігор Бриндак)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 03 Sep 2012 07:01:17 +0000

ВСТУП
Бог, який у своєму провидінні створює людину на свій образ і подобу та оселяє у раю, покликає її бути співтворцем світу (Бут. 2,19). Людина, перебуваючи у вільному спілкуванні з Богом, поступово зростала у величі свого покликання. Однак, будучи наділена свобідною волею, вона свідомо вибрала протилежний, до пропонованого Богом спосіб життя, наслідком чого зв'язок людини з Богом був розірваний. Поштовхом до вибору людиною гріха, згідно біблійного передання, став змій (Бут. 3,1-6), який як противник Бога спокусив її до цього вибору. Від моменту руйнівного входження гріха у буття людини вона є схильною вибирати життя поза Богом через витворення «власних» принципів та ідеалів, які їй пропонує диявол. Позначене таким вибором життя людини стає певною нормою її буття, яке, будучи протилежне Божому провидінню, своїм «наставником» вибирає сатану. Такий вибір несе в собі деструктивний характер, який заторкує цілу особу.

Ростислав Приріз, "Значення першого «знаку» в Кані Галилейській (Йо. 2, 1-11) у богослов’ї Євангелія від Йоана. Лінгвістично-екзегетичне дослідження" (науковий керівник - о. д-р Юрій Щурко, рецензент – о. Ігор Цмоканич)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sun, 02 Sep 2012 08:15:52 +0000

ВСТУП
Добра Новина про спасіння в Ісусі Христі, поряд із її сотеріологічним значенням для людини, це, насамперед, «оповідання про речі, які сталися між нами» (Лк. 1, 1). Розповідь свідками і очевидцями про навчання Ісуса Христа і про події з Його життя стала для християн усіх віків джерелом віри і запорукою до нового життя. Її правдива мета – вказати на велич Божественної Особи Сина Божого і закликати прийняти спасіння, яке Він приніс для всього людства.

Андрій Сов'як, «Богослов’я Ісусової молитви за твором “Щирі розповіді Прочанина своєму духовному отцеві”» (науковий керівник - о. ліц. Григорій Комар, рецензент – о. Андрій Осередчук)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Fri, 31 Aug 2012 14:15:52 +0000

ВСТУП
ХІХ століття відзначається відродженням практики духовного провідництва та Ісусової молитви на слов’янських теренах. Великий вклад у його розвиток склали визначні постаті українського та російського монашества. Таким чином сформувалося унікальне вчення про Ісусову молитву – твір «Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві», вперше виданий у Казані 1881 року. Цей духовний твір має важливе значення для вивчення слов’янської духовності, позаяк він репрезентує особливий метод творення Ісусової молитви.

Олег Турків, «Діяльність Василіянського Чину на території Перемишльської єпархії 1882-1946 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Тарас Коберинко)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 30 Aug 2012 13:04:20 +0000

ВСТУП
На початку ХVІІ ст.. Київський митрополит Йосиф–Велямин Рутський, маючи біля 60 монахів і 5 монастирів (Вільно, Битень, Жировиці, Новгородок і Мінськ) зреорганізував східне чернецтво та заснував Чин святого Василія Великого. В 1720 р. на Замойському Синоді монастирі Перемишльської, Львівської, Луцької, Володимирської і Холмської єпархій (22 монастирі) об’єдналися в одну Конгрегацію під проводом протоархимандрита. Монастирі ставали вишколом єпископів, центрами просвіти як духовенства, так і народу. В цей час Василіянський Чин набув найбільшого розквіту в освітньо-виховній, науково-видавничій та душпастирській діяльності. Кількість ченців всього Василіянського Чину становила 1258.

Андрій Мельничук, «Доксологія догмату Воплочення Сина Божого в українських різдвяних колядках» (науковий керівник - о. д-р Мирон Бендик, рецензент – о. д-р Роман Федько)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 16 Aug 2012 12:52:03 +0000

ВСТУП
Основними критеріями етносу, що характеризують його як суспільну одиницю, є культурна спадщина та особливості менталітету, які, власне, і визначають феномен релігійності окремого народу. Одним із джерел дослідження його релігійної свідомості виступає фольклор, який включає в себе систему народних уявлень про навколишній світ, визначає його моральні вартості, служить якісним чинником для вираження релігійних переживань народу. У скарбниці української народної творчості від найдавніших часів збереглися так звані величальні піснеспіви (язичницьким божкам, стихіям світу, людям), які отримали назву «коляди». Українська коляда як невід’ємна складова поезії зимового обрядового циклу, вирізняючись властивою їй жанровою природою, багатим і різнорідним змістом та будучи глибоко закоріненою у свідомості нашого народу, поєднала у собі всі ці важливі елементи.

Євген Вороновський, «Аскетичне значення молитовного читання Святого Письма» (науковий керівник - о. ліц. Григорій Комар, рецензент – о. Михайло Коліщак)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sat, 11 Aug 2012 12:46:11 +0000

ВСТУП
У Святому Письмі Церква завжди знаходить поживу і силу, бо приймає від нього – Боже Слово. Вона завжди віддавала велику пошану Святому Письму та невтомно продовжує подавати вірним Хліб життя, взятий зі столу Божого Cлова і Христового Тіла . Нещодавній пастирський лист Блаженнішого Патріарха Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» (2 грудня 2011 р.Б.) звертає увагу вірних УГКЦ на роль і значення Святого Письма в їхньому духовному житті. Блаженніший Патріарх заохочує вірних своєї Церкви до практики щоденного молитовного читання Святого Письма.

Роман Кіх, «Великий піст у пастирських посланнях митрополита Андрея Шептицького» (науковий керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Григорій Комар)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 06 Aug 2012 12:34:18 +0000

Вступ
На сьогоднішній час точиться дискусія про ідентичність Української Греко-Католицької Церкви як Київської. Найяскравіше виражає ідентичність церковної спільноти її богослов’я, котре відображає усе церковне життя: його адміністративний, духовний та науковий виміри. Вінцем богословських досліджень, розмірковувань, дискусій є їхнє практичне втілення. Адже з того, в що і як ми віримо, випливає і те, як ми молимось. А також і навпаки, з того як і що ми молимось, випливає і те, в що ми віримо, якою є наша віра, а отже і хто ми є.

Іван Ковальчук, «Християнська сім’я в пастирських посланнях Андрея Шептицького» (науковий керівник - о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Олег Сподар)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 02 Aug 2012 12:25:51 +0000

ВСТУП
Від самих початків існування людської цивілізації сім’я належить до найбільших цінностей людства та становить основу людського суспільства. У сім’ї людина народжується і виховується, отримує перший досвід життя, вчиться на прикладі своїх батьків. Вже здавна існує відома приповідка чи навіть правда, яка голосить, що сильна сім’я – це сильне суспільство. Тому й не дивно, що у нашій християнській традиції сім’я займає надзвичайно важливе місце.

Дмитро Горнакевич, «Пастирство молоді у матеріалах і документах соборів та синодів Української Греко-Католицької Церкви з 1989 по 2010 рр.» (науковий керівник - п. Назар Дуда, рецензент – о. ліц. Олег Сподар)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 30 Jul 2012 12:13:49 +0000

ВСТУП
Молодість людини ‒ це перехідна фаза, час визначення та становлення, дозрівання основних рішень; час, коли розвивається ціла низка можливостей людського буття. Це відкритий шлях, на початку якого потрібно зробити правильний вибір, визначитися, в якому напрямку йти як в професійному, так і в духовному житті. Отож, це надзвичайно відповідальний час, і в залежності від того, що обере молода людина, залежить все її подальше життя і життя тих, за кого вона буде відповідальна. Те, який вибір зробить молода людина, залежить від багатьох чинників, зокрема: від суспільно-культурного середовища, в якому вона живе, від впливу оточення, від виховання в сім’ї, від авторитету Церкви і так далі. Коли проаналізувати сьогоднішній суспільній стан, то він позначений секуляризмом і плюралізмом, гонитвою за комфортом і насолодами, що закликає молоду людину до того, щоб «мати», а не «бути». Стан сім’ї також часто «плачевний», адже наші діди і батьки є дітьми радянської культури, яка відзначалася руйнуванням моральних і релігійних цінностей. Це призвело до того, що багато сьогоднішніх молодих людей виховувалося в неповних сім’ях або в таких, де домінували сварки, конфлікти, зради, обман, алкогольна чи інші залежності. А найголовніше – в сім’ях, де не практикувалося життя в Христі, а якщо таке й було, то часто дуже формальним. Саме тому молоді люди нині часто є загубленими, не знають, яким шляхом йти і часто помиляються.