Григель Юрій

Під час богослужінь у візантійсько-українському обряді неодноразово зустрічаємо слово мир. Зокрема на Божественній Літургії, Вечірні, Утрені, ми зустрічаємо так звану «Мирну ектенію». Її назва пов’язана з тим, що перші три виголоси акцентують нашу увагу на темі миру. Ще до початку війни ми мало уваги звертали на це. Можливо, навіть вважали, що у такому вигляді ця єктенія є застарілою, адже чого б це у ХХІ ст. ми мали молитися за таку очевидну річ, як мир. То що ж означає мир у літургійній традиції?

Першим проханням Мирної єктенії є «В мирі Господеві помолімся». Таким чином Христова Церква закликає нас до того, аби ми почали нашу молитву «в мирі», тобто у внутрішньому спокої. Це також звертає нашу увагу на те, як саме ми маємо молитися і яким повинне бути нашe предстояння перед Богом. Насамперед, молитися в такому благоговійному стані означає перебувати в чистоті і невинності свого серця, бо лише той має мир, хто звільнив свою душу від оков гріха . Без цього внутрішнього спокою й умиротворення важко молитися, бо, як сказано у Святому письмі, «Бог є Богом не безладу, а Богом миру» ( I Кор 14, 33).
У другому проханні Мирної чи Великої ектенії ми молимося «За мир з висот і спасіння душ наших». Як «небесний мир», так і «спасіння душі», мають по суті тотожне значення. «Мир з неба» - це мир Божий, це примирення та з’єднання людини з Творцем та одержання прощення всіх провин. Господь наш Ісус Христос прийшов на цей світ, щоб звістити Божий мир, який є вищий понад усякий ум (пор. Фил 4, 7). Якщо цей мир буде у наших серцях, ми будемо праведними і у нашій душі пануватиме щастя. Бо мир Божий є даром Божим, в якому відкривається жива присутність Христа. Божий мир для нас є наслідком поєднання з Богом, яке ми вповні отримали завдяки Христовій жертві за нас, перед свої Небесним Отцем. У цьому зверненні ми просимо у Всевишнього, аби могти завжди зберігати цей стан миру і ніколи його не втратити, а навпаки ще більше примножувати .

Наступне прохання Мирної ектенії також розвиває цю тематику. «За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх». Найперше у ньому ми просимо Бога не лише, щоб ми жили у злагоді між людьми на землі, але благаємо про мир для цілого світу. Просимо миру для неба і землі, для всього живого. Проте тут треба правильно зрозуміти значення слова «мир». Не потрібно буквально сприймати це слово, тобто просто, щоб не було воєнних дій. Тут закладено набагато глибший сенс. У проханні про мир йдеться про небесний, Божий мир, який для світу приніс «Цар миру». У Євангелії знаходимо такі Христові слова: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю його вам» (Йо 14, 27). З цих слів можна висновкувати, що «мир» є сукупністю усіх чеснот, всякого любомудрія та доброчесності. Це - повна досконалість . У цьому проханні благаємо Господа, аби над усім світом запанувала Його благодать, і усі люди стали учасниками примирення з Богом, яке прийшло до нас через Ісуса Христа. Саме таким є первісне значення цього слова. Божий мир оберігає нас, керує і дає нам безпеку від зайвих турбот, які часто спричинені пошуком матеріальних благ.

Третє прохання Мирної єктенії є більшим за своєю структурою не випадково, адже для того, щоб Христовий мир успішно процвітав над цілим світом, потрібна єдність у Церкві . Має бути повна гармонія, аби відбулося поширення Христового миру над цілим світом. Прохання за мир, як в нашій душі, так і між Церквами стоїть понад усіма іншими прошеннями. Воно займає вагоме місце, бо мольба за мир є нічим іншим, як проханням за здійснення Божого Царства тут, на землі.
Крім Мирної єктенії, під час богослужінь неодноразово лунають моління за мир. Зокрема, на Малій ектенії ми чуємо: «Ще і ще в мирі Господеві помолімся». Це прохання перегукується із попередніми і вкотре нагадує всім вірним про молитву у внутрішньому спокої, умиротоворенні та уважності. Такі повтори потрібні для того, щоб люди були готові до участі різноманітних важливих частинах того чи іншого богослужіння .
Ще у перші століття диякони і священики звертали розсіяну увагу християн на важливі аспекти літургійних священнодійств. Таким моментом є, наприклад, читання Слова Божого. Заклик священнослужителя «Мир всім!» висловлює бажання, щоб зібраний народ у спокої слухав Святе Письмо. Тобто, як вже зазначалося, щоб Божий мир був у серцях людей під час читання Божого Слова.
Виголос «Мир всім!» виконує також роль християнського привіту. Ми перейняли це привітання від самого Христа. Він вітав словами «Мир всім!» зібраних навколо себе учеників після свого воскресіння (Лк 24, 36). Приклад Ісуса почали наслідувати Апостоли, і ця фраза стала першим християнським привітом. На цей виголос народ Божий відповідає: «І духові Твоєму». Цими словами ми висловлюємо своє бажання, щоб той благодатний мир для народу перейшов також на самого священнослужителя і ніколи його не покидав . Досягнення миру залежить, насамперед, від констатації того, що в Бозі все людство є однією великою родиною – Церквою, у якій панують мир і спокій .
У Прохальній ектенії також зустрічаємо «мирну» тематику. «Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших…». Ми просимо у Господа про Доброго Ангела, який супроводжує нас по дорозі від храму додому. «Ангела Миру» ототожнюємо з Ангелом-Охоронцем, або зі самим Христом. В цьому проханні ми просимо, аби звістка про примирення з Богом прийшла до нас через нашого Охоронця, і це Господнє благовоління перебувало посеред усіх нас .
На завершення Божественної Літургії священник вкотре звертається зі словами миру. Виголос «В мирі вийдім» закликає нас до того, аби ми в жодному разі не поверталися до буденної рутини і не втрачали передчуття Царства Божого. Здобуті під час Божественної Літургії чесноти і почуття, зокрема внутрішнє умиротворення і спокій, маємо нести у світ і наповнювати його ними. Нашим головним покликанням є переображення всесвіту і його освячення здобутим під час богослужіння миром . Ми повинні в цю буденність вносити радість Христову, проте без миру як плоду Святого Духа ми не взмозі приносити жертву нашому Богу. Отож осягнення миру є однією з найважливіших умов нашої участі в служінні Всевишньому.
Мир – це не мрія і не утопія. Він цілком реальний. Ми повинні бачити позитивну реальність, яка існує в серці кожного з нас. Сам Господь ще у Святому Письмі наголошував: «Шукай миру і біжи за ним» (Пс. 33,15). Оскільки усі ми створені на образ Божий, то покликані сприяти творенню нового світу . Повинні шукати його і старатися ніколи про нього не забувати. Він є джерелом усіх благ. Приносить із собою радість та спокій. Опанувати його зможемо тоді, коли прийдемо до Небесного Отця по нагороду, бо правдивий мир знаходиться лише на небі . Ніколи не забуваймо того, що молитва за мир приносить набагато більше користі, ніж «боротьба за мир».
Кожен рік несе з собою надію на те, що світ стане кращим. У цій перспективі ми молимо Бога, аби дарував нам злагоду і мир, щоб здійснювалася надія для всіх на щасливе життя. «Мир» – це велика цінність, предмет нашої надії, до якої прагне все людство . Мир не є певним емоційним станом. Він не залежить виключно від обставин життя. Мир для нашої Церкви є станом, який досягається, коли живемо згідно з Божим Словом.

Мир у літургійній традиціїÂ // СЛОВО №4 (89), березень-травень 2022