28 квітня 2024 р. Б., у переддень початку Страсного тижня, спільнота Дрогобицької семінарії взяла діяльну участь у Хресній дорозі за Україну, що відбулася на подвір'ї при катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Семінаристи несли хрест, читали стацію та супроводжували молитву своїм співом. Моління очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

Василь Хомин

Релігія – це феномен духовного життя людства. Релігієзнавці називають її світоглядною основою людини, що регламентує її повсякденну поведінку, відкриває їй перспективи, які долають обмеженості видимого світу. Багатьом релігіям притаманне чернецтво, яке є формою духовного життя, що полягає в праці людини над собою та дотриманням певних правил життя.

27 квітня 2024 р. Б. у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича семінаристи помолилися Велику Вечірню з Литією з нагоди празнику Входу Господнього в Єрусалим. Моління очолив вл. Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні із парафіяльним та семінарійним духовенством.

о. Роман Андрійовський
Твір св. Григорія Ніського „Про устрій людини” – антропологічний трактат, який є одним із основоположних творів святителя. Він був замислений автором як доповнення до гомілій св. Василія Великого (329-379) на біблійний опис про створення світу («Шестоднев»), оскільки той не прояснив створення людини.

Трактат „Про устрій людини” містить глибокі й оригінальні богословські роздуми про людину, які переплітаються з поезією, філософськими екскурсами, фізіологічними та медичними описами. Зауважуємо, що в написанні цього трактату цей Святий Отець надихався не тільки Святим Письмом, а й філософськими творами Платона, Плотіна, Орігена.

17 квітня 2024 р. Б., у п'ятий тиждень Святої Чотиридесятниці, дрогобицька семінарійна спільнота помолилася Утреню з Великим покаянним каноном Андрея Критського. Богослужіння транслювалося на семінарійних і єпархіальних медіаресурсах (Youtube та Facebook), так що кожен охочий міг приєднатися до молитви в режимі онлайн.

16 квітня 2024 р. Б. до Дрогобицької семінарії завітали працівники Пасторально-Міграційного Відділу Патріаршої Курії УГКЦ - о. Андрій Гах, заступник голови – вл. Степана (Суса), та о. Віталій Храбатин, референт з питань зовнішніх відносин. Вони ознайомили семінаристів із діяльністю УГКЦ за межами України, що звершується за посередництвом ПМВ в тих регіонах, де немає її церковних структур.

15 квітня 2024 р. Б. семінарійна сільнота молитвою Панахиди вшанувала пам'ять о. Василя Поточняка (09.07.1973-15.04.2015), виконавчого секретаря Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, першого національного координатора душпастирства для українців в Італії, а 1996-2000 рр. – префекта і викладача літургійних дисциплін у Дрогобицькій духовній семінарії. Моління очолив о. Роман Андрійовський, проректор з навчання, у співслужінні зі семінарійним духовенством.

Іван Іваненко

Навчаючись у середніх чи вищих навчальних закладах, гортаючи книги, переглядаючи відеопрограми, ми переважно є свідками, що певні візії стосовно виникнення життя на Землі чи окремих епізодів світової історії подаються як безальтернативні та єдино правильні. Наприклад, напевне, кожен чув такий термін як «еволюція», проте ми мало звертаємо увагу на те, що це – не аксіома, а лише одна з теорій розвитку життя на землі. Поряд із нею існують й інші теорії. Зокрема, є теорія креаціонізму, яка намагається за допомогою наукових доказів обґрунтувати створення світу. Та нашим завданням у цій статті є не перераховувати аргументи на користь тієї чи іншої теорії, а представити біблійний погляд. Особливістю біблійного богослов’я є те, що воно відповідає на питання «хто?», «для чого?», «що це означає?», залишаючи науці шукати відповідей на «яким чином?».

о. Мирон Бендик, ректор ДДС

Послання було оприлюднене 14 лютого 2024 року. Воно містить церковний підхід до питань війни і миру, зокрема, в сучасній Україні. Послання максимально церковне і мінімально кон’юнктурне, тобто воно не підлаштоване під обставини. У ньому УГКЦ виражає й продовжує автентично київську традицію, характерну внутрішньою свободою і незалежністю від думки «сильних світу цього».

Михайло Карпінець

Якщо сьогодні порівняти сучасне, молоде покоління із, наприклад, поколінням, яке жило приблизно 50-100 років тому, то найперше, що нас відрізнятиме, – це обсяг інформації, яким володіємо і який отримуємо сьогодні. Колись люди дізнавалися інформацію про світ переважно із книжок, про події – із газет, а замість чатів у месенджері вони спілкувалися більше і дізнавались один про одного завдяки живим зустрічам. І якщо 50 років тому, щоб довідатися щось про якусь особистість чи подію, було потрібно докласти певних зусиль, виділити достатню кількість часу, то сьогодні це займе лічені хвилини, ба навіть і секунди. Адже достатньо просто відкрити пошуковик Google на своєму ґаджеті, один клік – і одразу можна дізнатися майже про всіх і все.