20 травня 2026 р. Б., напередодні величного свята Христового Вознесіння, у катедральному храмі Пресвятої Трійці браття Дрогобицької семінарії спільно із парафіяльною спільнотою помолились Вечірню із Литією. Очолив урочисте богослужіння преосвященний владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, у співслужінні семінарійного та парафіяльного духовенства.

Кравчук Віталій

Питання людської праці є актуальним завжди, у будь-який історичний час. Вона є сталим складовим елементом і суспільного життя, і навчання Церкви. Питання праці з давніх-давен належало до вчення Церкви, до її науки про людину, про суспільне життя, тобто до її соціальної доктрини, яку Церква опрацьовувала згідно з потребами різних епох . У цій статті ми розглянемо те, якими згідно з християнським віровченням повинні бути відносини працедавця і працівника в теперішній епосі.
Суспільство, а також політика, економіка, праця, право, культура не становлять виключно світську та земну дійсність, а отже, не стоять осторонь справи спасіння. Першу соціальну енцикліку Rerumnovarum папа Лев ХІІІ проголосив у 1891 р. у відповідь на виклики часу, реагуючи на важкі умови праці найманих робітників. Розглядаючи робітниче питання, ця енцикліка досліджує усі його соціальні й політичні виміри, аби дати належну оцінку у світлі християнського віровчення. У наступні роки римські понтифіки й інші ієрархи знову і знову зверталися до питання праці як засадничого блага людської особи, основної складової економічної діяльності та ключа до розв’язання соціального питання.