<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Коментарі</title>
		<description>Обговорення Дрогобицька Духовна Семінарія - УГКЦ</description>
		<link>http://www.dds.edu.ua</link>
		<lastBuildDate>Tue, 22 May 2012 06:01:26 +0200</lastBuildDate>
		<generator>JComments</generator>
		<atom:link href="http://www.dds.edu.ua/ua/component/jcomments/feed/full.html" rel="self" type="application/rss+xml" />
		<item>
			<title></title>
			<link>http://www.dds.edu.ua#comment-64</link>
			<description><![CDATA[Світлана написав: &quot;як можна ознайомитись з книгою(я пишу курсову) на тему Григорій Лакота- душпастир молоді&quot;]]></description>
			<dc:creator>Світлана</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 07 Apr 2012 16:03:33 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua#comment-64</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Київське християнство у світлі Декрету Глави УГКЦ про заснування трьох нових митрополій в Україні</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/980-kyivskehrystyjanstvousvitlidekretuprozasnuvannjamytropoliy.html#comment-63</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Р.S. Справді, доволі поширена версія про те, що Господь, мовляв, заснував і збудовує Свою Церкву - саме і якраз - на особі (причому, одного лише) ап. Петра (як "скелі", "камені") та його наступниках на кафедрі єпископа Риму. Тимчасом ось що з цього приводу, зокрема, писав сам св. Петро: "Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного, і самі, мов живе каміння, будуйте із себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Бо сказано в Писанні: "Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Нього не осоромиться"" (1 Пет.2:4-6).&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 05 Apr 2012 19:31:21 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/980-kyivskehrystyjanstvousvitlidekretuprozasnuvannjamytropoliy.html#comment-63</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Київське християнство у світлі Декрету Глави УГКЦ про заснування трьох нових митрополій в Україні</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/980-kyivskehrystyjanstvousvitlidekretuprozasnuvannjamytropoliy.html#comment-62</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;До речі, щодо головної частини того фундаменту (богообраного каменя), на Якому Господь заснував і збудовує Свою Церкву, то Святе Письмо й, зокрема, через св. ап. Павла так наголошує: "Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий архітектор, поклав основу, а інший будує на ній; але нехай кожний пильнує, як він будує. Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Ісус Христос" (1Кор.3:10,11). Водночас, оскільки Вселенське Тіло Христове історично розвивалося, здебільшого, в своїх ДВОХ головних культурно-цивілізаційних, богословнсько-догматичних та обрядово-літургійних традиціях (східній і західній), Божим Промислом, якраз та насамперед, на Київську Церкву було покладено певне й дуже важливе і значуще завдання. Тобто, органічно його взаємодоповнюва ти, поєднувати та гармонізовувати й, передусім та саме, через ПОВНОТУ та НЕРОЗРИВНІСТЬ її сопричастя як зі Сходом, так і Заходом світової християнської ойкумени. І, як видається, якраз на наш час, а надто - подальшу історичну перспективу випадає конкретна реалізація цієї місії київським християнством, духовними нащадками і спадкоємцями якого наразі є різноконфесійні вітчизняні практикуючі вірні - як східної (пряма й безпосередня тяглість), так і західних (непряме, опосередковане наслідування) церковних традицій. І які, щонайперше та неодмінно, мають відновити власне взаємопорозумін ня та єднання: "щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене" (Ін.17:23).&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 03 Apr 2012 11:40:55 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/980-kyivskehrystyjanstvousvitlidekretuprozasnuvannjamytropoliy.html#comment-62</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Пастирське послання митрополита Йосифа (Сліпого) до духовенства і вірних “Наша Церква”</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-patriarha-josyfa/956-pastyrske-poslanna-mytr-josyfa-nasha-tserkva.html#comment-60</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;У березні 1946 р. Сталін та його кліка (разом, між іншим, із тодішньою верхівкою РПЦ) торжествували й зловтішалися, (наївно-легковажно) вважаючи, що їм, нарешті, вдалося, мовляв, "назавше поховати" УГКЦ. А рівно за СІМ (біблійно-містичне число досконалої повноти!) років по тому, тобто у ті ж самі березневі дні 1953 р., у Москві ховали оцього - найжорстокішого і найкривавішого супердиктатора і гіпертирана-богоборця у світовій історії - Сталіна! Причому, є деякі підстави припускати, що він, не виключено, сконав не зовсім "своєю смертю". А ще за 10 років - ранньої весни 1963 р. - Ісповідник віри владика Йосиф Сліпий, відбувши 18-літнє ув'язнення у московсько-комуністичних катівнях, уже був на волі! Й саме у ці ж роки якраз отим - згаданим вище "православним" співучасникам войовничо-більшовицьких безбожників по нищенню УГКЦ довелося переживати й терпіти нову хвилю атеїстично-тоталітариних утисків, обмежень і репресій - уже з боку кремлівсько-хрущовського режиму.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 28 Feb 2012 10:07:49 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-patriarha-josyfa/956-pastyrske-poslanna-mytr-josyfa-nasha-tserkva.html#comment-60</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Роздуми над «екуменічною» концепцією Російської Православної Церкви</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/930-ecumenical-concept-of-russian-orthodox-church.html#comment-59</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Між іншим, якщо бути щирим і відвертим, то католицькі догмати про "примат", а тим паче - т.зв. "непомильність" єпископа Риму не просто полемічно-контроверсійні. Вони, по суті, не витримують жодної серйозної критики. Принаймні, всі т.зв. "біблійні підстави" першого з них ґрунтуються на досить поверхнево-однобічному та тенденційному - висмикнутому із загального контексту Святого Письма - трактуванні двох-трьох цитат із Нового Завіту. Ну а щодо другого, то він узагалі, по суті, межує із відвертою єрессю. Більше того, сама реальна практика Католицької Церкви фактично СПРОСТОВУЄ оту сумнозвісну "непомильність" її глави. Приміром, багато що в рішеннях того ж ІІ Ватиканського Собору, у т.ч., скажімо, щодо того ж екуменізму, означало й заманіфестувало перегляд, переосмислення низки попередніх підходів і поглядів Католицької Церкви та її тогочасних понтифіків! Крім того - і це, вочевидь, НАЙГОЛОВНІШЕ - згадані догмати чи, як мінімум, їх подальше офіційне тлумачення Ватиканом у тому ж сенсі, як і дотепер, наразі являють собою неабиякие ГАЛЬМО на шляху до взаємопорозумін ня й зближення поміж різноконфесійни ми еклезіальними гілками, що складають сучасне світове Тіло Христове.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Fri, 17 Feb 2012 21:32:31 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/930-ecumenical-concept-of-russian-orthodox-church.html#comment-59</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-57</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Для Ігоря. Ну навіщо Ви отак - як на мене, занадто вже (перепрошую) зло й цинічно?!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 24 Jan 2012 20:43:03 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-57</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Ще раз про «святість об’єднаного Божого люду» (відгук на однойменну статтю)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-56</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Про імперсько-шовіністську, по суті і змісту, сутність верхівки Московської Церкви добре відомо. Тим не менше, в ній завше було і наразі є немало щирих і відданих Богові християн - як серед пересічних вірян, так і священства. А от що буде з цією еклезіальною структурою у подальшій історичній перспективі - аж "до Другого пришестя Ісуса", я би не став загадувати. Поживемо - побачимо...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 24 Jan 2012 20:36:20 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-56</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-55</link>
			<description><![CDATA[Ігор написав: &quot; мабуть індульгенцію купили ... і справу "замяли"&quot;]]></description>
			<dc:creator>Ігор</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 24 Jan 2012 17:01:56 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-55</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Ще раз про «святість об’єднаного Божого люду» (відгук на однойменну статтю)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-54</link>
			<description><![CDATA[Theophilus написав: &quot;Як Церква-мати Константинополя опікувалася Церквою-дочкою Руси до 1453 року ми добре знаємо -- мало хто зробив стільки шкоди Києву, як Візантія (рекомендую книгу Лужницького "Українська Церква між Сходом і Заходом"). Щодо того, як Московська церква в 18 столітті стала імперською... вона з часів Андрія "Боголюбського" 12 століття була лютим ворогом Києва і ним залишиться до другого Пришестя Ісуса!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Theophilus</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 24 Jan 2012 16:55:33 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-54</guid>
		</item>
		<item>
			<title></title>
			<link>http://www.dds.edu.ua#comment-53</link>
			<description><![CDATA[Михайло Петрович написав: &quot;Дякую за оцифроване публікування цієї праці, але це хіба для "збудження апетиту" бо до наукової роботи зараз не надається, оскільки треба здогадуватись про слова лівого маргінесу (і деколи правого). Якщо поправите цю справу велике Вам спасибі.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Михайло Петрович</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 24 Jan 2012 12:53:36 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua#comment-53</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Ще раз про «святість об’єднаного Божого люду» (відгук на однойменну статтю)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-52</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як на мене, то пошук - тих чи тих - конкретних структурно-орґанізаційних (еклезіальних), тобто якраз ЗОВНІШНІХ, форм єднання в Україні християн різних традицій і конфесій - хоч, безумовно, потрібний і значимий, одначе це, в принципі, не найголовніше у вітчизняному екуменічному русі. Принаймні, на його нинішній стадії. Наразі набагато важливіше, вважаю, досягнення, передусім, їх ДУХОВНОГО взаєморозуміння , зближення і єднання. У т.ч. через їх долучення до заініційованого проводом УГКЦ руху "прощаємо і просимо прощення" та на шляху спільного виконання ними певних - актуальних і нагальних завдань і функцій (включаючи, зрозуміло і, соціально-суспільне служіння) в нашій державі.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 12 Jan 2012 20:40:38 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/903-can-we-establish-united-people-of-god.html#comment-52</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-51</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Для Ігоря. По-перше, я не вважаю такий от поділ РКЦ в Україні за етнічною ознакою (а тим паче, по суті, штучний і надуманий та фактично неєванґельський - стосовно сучасної нашої доби) уповні виправданим і коректним. А, по-друге, наскільки мені відомо, вона й, зокрема, в особі її архипстирів таки (чомусь?) НЕ ПРИЄДНАЛАСЯ до цих публічних покаянно-молитовних акцій.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Sun, 08 Jan 2012 12:08:58 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-51</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-50</link>
			<description><![CDATA[Ігор написав: &quot;Чи були такі "публічні" покаяння зі сторони польскої частини Католицької Церкви в Україні в лиці її першоієрархів за ті кривди, які є на совісті цих християн?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Ігор</dc:creator>
			<pubDate>Fri, 06 Jan 2012 23:06:20 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-50</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-48</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Для Ігоря. В червні 2001 р. у Львові, в присутності бл. Папи Івана Павла ІІ та при зібранні біля 1,5 млн. людей, Блаженніший Любомир (Гузар) від імені всієї УГКЦ привселюдно-публічно звершив свою відому молитву "прощаємо і просимо прощення". Причому, вся та подія широко транслювалася камерами TV ON LINE та різними радіоголосами. Так шо, як наочно бачимо, одне НІЯК не суперечить і не виключає інше.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 19 Dec 2011 08:01:49 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-48</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-47</link>
			<description><![CDATA[Ігор написав: &quot;Мені чомусь видається за краще каятися перед олтарем з іншими братами, які мають щось проти мене, сповідуватися не "привселюно-публічно" (може ще перед камерами TV ON LINE у Шустера)?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Ігор</dc:creator>
			<pubDate>Sun, 18 Dec 2011 17:18:58 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-47</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-46</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Р.S. Така кардинальна зміна ментальності (психології) тих людей відбулася саме в НОВОМУ поколінні, котре вже не пам'ятало доби й, відповідно, не мало в собі досвіду колишнього рабства. Й схоже, що - аналогічним чином - теж має пройти, в усякому разі, ніяк не менший проміжок часу, аби вже НОВЕ - і, притому, саме духовно єдине ХРИСТИЯНСЬКЕ (за сутністю та змістом) покоління наших співвітчизників - тобто мешканців, за біблійною географією "північного краю", урешті-решт, таки змогло переможно увійти до призначеної та обіцяної для них Богом їх Святої Землі (Єр.3:18). Тієї самої, з якої і розпочинається повнота Царства Божого для всіх і кожного з представників людського роду! Зрозуміло, що ЛЮДЯМ все це досягти НІЯК і НІЗАШО не під силу. А ось для Господа Бога вчитини таке чудо із нашою вітчизняною людністю - уповні можливо! Тим паче, що (правда, досить невеликий і короткочасний) "експеримент" у цьому сенсі вже ми мали. А саме: 17 днів "помаранчевого" Майдану-2004. Це - коли, внаслідок потужної і благодатної дії там Духа Божого "на всяке тіло" (Йоіл 3:1), присутні на ньому та довкіл сотні й сотні тисяч людей - буквально на очах (і доволі помітно) ПРЕОБРАЖАЛИСЯ!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 14 Dec 2011 15:13:05 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-46</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-45</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Так виглядає, що зміна Глави УГКЦ навесні ц.р. (себто, на 20-му році української незалежності), не була якоюсь випадковістю чи чиєюсь - суто людською забаганкою. А, скоріш за все, має свій, причому досить глибинний - ДУХОВНИЙ сенс. Тобто, вважаю, що у такий спосіб Боже Провидіння визначило й доручило, що за участю саме нинішнього - доволі МОЛОДОГО Предстоятеля та його сподвижників має бути отримане не лише офіційне затвердження Ватиканом патріаршого устрою Церкви. А й наступний перехід стосунків УГКЦ з Апостольською столицею з, по суті, моделі ПІДПОРЯДКУВАННЯ до всебічного "СОПРИЧАСТЯ" фактично РІВНОПРАВНИХ сторін (Церков-Сестер). Й що, у такий спосіб, дасть практичну змогу РОЗБЛОКУВАТИ та пришвидшити процес досягнення взаємопорозумін ня та, врешті-решт, відновлення в Україні первісної єдності між різними еклезіальними спільнотами - нащадками і спадкоємцями історичної Київської Церкви. А згодом і, загалом, цілого Вселенського тіла Христового як такого. Крім того, логічно буде припустити, що все це може розтягтися, скажімо, ще, принаймні (щонайменше), на два десятиліття. А у підсумку й будемо мати якраз ті 40 років, які знадобилися - після виходу з єгипетської неволі - старозавітньому вибраному (та всім тим чужинцям, що тоді були з ним) народові, аби, суттєво змінівши свою попередню - рабсько-боягузливу та поганську ментальність на нову - вільних, відповідальних і богоугодних людей, таки увійти та - рішуче й успішно - оволодіти і посісти обіцяну для них Господом Святу Землю.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 14 Dec 2011 14:36:11 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-45</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-44</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Р.S. Свідомо це раз повторив та дещо продовжив оцю свою думку, бо вважаю, що таке, причому саме КОМПЛЕКСНЕ вирішення як цієї, так і, загалом, всіх подібних ситуацій в Україні, є дуже й дуже важливою і необхідною передумовою і чинником для успішного подальшого просування й розвитку вітчизняного суспільства як справді демократично-правового й цивілізованого. А особливо для неодмінного та, врешті-решт, ПОВНОГО осягнення нашою Вітчизною та її ХРИСТИЯНСЬКИМ народом - визначеного й благословенного для нас Божим Провидінням - Українського Майбуття.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 12 Dec 2011 10:16:35 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-44</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-43</link>
			<description><![CDATA[borys написав: &quot;Згоден з попереднім дописом!!!&quot;]]></description>
			<dc:creator>borys</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 12 Dec 2011 10:04:19 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-43</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-42</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як на мене, то НАЙЛІПШИМ, НАЙЕФЕКТИВНІШИМ і НАЙДОСКОНАЛІШИМ способом розв'язання подібних і, зокрема, міжконфесійних та міжетнічних, а тим паче - пов'язаних із вельми непростим, нелегким і трагічно-кривавим минулим, проблем і непорозумінь, - це практичне (й обов'язково ПРИВСЕЛЮДНО-ПУБЛІЧНЕ) застосування особливо озвучуваної й наголошуваної останнім часом Блаженнішим Святославом (Шевчуком) формули (постави): "прощаю і прошу прощення". Причому, неодмінно ОБОМА сторонами. Разом з тим: для того, аби все це можна було успішно здійснити, то, зрозуміло, що потрібен певний ДУХОВНО-ЕТИЧНИЙ рівень, у т.ч. однаково ВІДПОВІДАЛЬНЕ розуміння й відношення до такої ситуації, - знову ж таки - з ОБИДВОХ боків.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 12 Dec 2011 09:55:41 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-42</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-41</link>
			<description><![CDATA[borys написав: &quot;Не думаю, що виходом буде замовчування. Проблема є і вона полягає в тому, що якась частина Латинської Церкви в Україні (точніше в Галичині) має комплекс. А комплекси, як каже психологія, не варто приховувати, бо вони з часом вибухають і приносять ду-у-уже багато проблем. Проблеми слід вирішувати у спілкуванні. Цікаво, чи готові люди на кшталт монсенйора Мокшицького спілкуватись? Ще одним кроком до психологічного чи духовного зцілення є визнання проблеми. Не хочеться вірити, що він не спроможен вибачитись!&quot;]]></description>
			<dc:creator>borys</dc:creator>
			<pubDate>Sun, 11 Dec 2011 22:03:49 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-41</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-40</link>
			<description><![CDATA[Ігор написав: &quot;Слава Ісусу Христу! Чим буде Йому слава під час таких "дискусій"? Навряд чи! Краще цю тему взагалі зняти з усіх сайтів і публічних виступів для вияснення ситуації, а не підспівувати Москві у цьому, якій це найбільше вигідно -- сварити України і Польщу, галузки єдиної Католицької Церкви для запровадження рускава міра рпц-кгб під керівництвом кремлівського ліліпутіна.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Ігор</dc:creator>
			<pubDate>Sun, 11 Dec 2011 16:09:56 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-40</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Місце і роль богослов’я в Українській Греко-Католицькій Церкві</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/888-2011-12-09-16-36-52.html#comment-39</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Так виглядає, що для налагодження між нашими вітчизняними Церквами києво-візантійської традиції відносин за моделлю "сопричастя Церков-Сестер" УГКЦ зовсім не потрібно розривати нинішню єдність із римо-католиками. Ні. А якісно дещо досконаліші стосунки. Тобто, перейти від взаємовідносин, по суті, ПІДПОРЯДКУВАННЯ Папському престолові до аналогічної моделі "сопричастя" фактично РІВНОПРАВНИХ еклезіальних сторін (тих же Церков-Сестер).&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 10 Dec 2011 14:43:15 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/888-2011-12-09-16-36-52.html#comment-39</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-38</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Р.S. Цитування біблійних текстів у Закінченні мого останнього коменту було за: Єр.3:15,16,18.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 07 Dec 2011 11:07:40 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-38</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-37</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;ЗАКІНЧЕННЯ. Й заради того, аби все це успішно зреалізувати, Господь Бог у Своєму Плані спасіння світу визначив і передбачив, що ось Я "дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пати вас зі знанням і розсудливістю". Й у висліді цього, зрештою, "ви розмножитеся і зробитеся багато плідними на землі". В т.ч. в українській "землі північній" одна частина її Божого народу "прийде" до іншої (або, за старозавітньою термінологією, "дім Іудин до дому Ізраїлевого"). Й надалі ці екуменічно-єванґелізаційні процеси, згідно біблійних пророцтв, відбуватимуться так, як це процитовано мною у першій частині цього коменту. Так от щодо тих "пастирів за серцем" Господнім, то, безсумнівно, до їхнього числа сміливо можна віднести, зокрема, бл. Папу Івана Павла ІІ. А саме в Українській Церкві, приміром, митрополитів Василя Липківського та Андрея Шептицького, патріархів Йосифа Сліпого і Любомира Гузара. І, як виглядає, оцю спадщину і справу належить гідно продовжити та успішно довести до логічного їх ЗАВЕРШЕННЯ - тобто, довести cучасне київське християнство до відновлення його первісної єдності та, врешті-решт, ввести в повноту Божого Царства - якраз нинішньому Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу (Шевчуку) та його сподвижникам!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 07 Dec 2011 11:02:05 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-37</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-36</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як видається, офіційне визнання і затвердження Ватиканом Патріархату УГКЦ стане дуже важливим і знаковим моментом на шляху до відродження в Україні історичної Київської Церкви. Наступним суттєвим кроком на цьому шляху, гадаю, має стати поступово-плавний перехід на "сопричасну" модель взаємостосунків УГКЦ з Римським Апостольсським престолом. А водночас мусить відбуватися всебічне поглиблення й розширення порозуміння і співпраці УГКЦ з іншими нащадками і спадкоємцями київського християнства. Як, передусім, з прямими, так і, безумовно, непрямими. Щоби у такий спосіб, урешті-решт, досягти міцного згуртування, консолідації вітчизняного Тіла Христового. А вже затим, "у ті дні", - причому, при вельми потужно-благодатній присутності і дії Духа Божого в Україні, або, за біблійною геграфією, "на землі північній" - вони "разом підуть із землі північної у землю, яку Я, - як каже Господь у Своєму Слові, - дав у спадщину батькам вашим" (Єр.3:18; Зах.6:8). Тобто, у благословенне Царство Боже. Більше того: саме з українського християнства, котре таким чином відновить свою єдність, мають розпочатися й ґенеруватися ґрандіозні - глобального виміру і масштабу - екуменічно-єванґелізаційні процеси, внаслідок яких Схід і Захід християнської ойкумени, зрештою, знову "будуть всі одно" (Ін.17:21). І - як логічний результат - "усі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим, - себто, в тому ж Божому Царстві,- і не будуть більше чинити за впертістю [колишнього] злого серця свого" (Єр.3:17).&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 07 Dec 2011 10:19:37 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-36</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-35</link>
			<description><![CDATA[borys написав: &quot;Чудова спроба критичного погляду на церковну спадщину УГКЦ. Особливо цінним є те, що автор, на відміну від окремих коментаторів, рощрізняє "грішне і праведне" і "разом з водою не вихлюпує з ванни дитя". Не можна не віздзначити "києвоцерковно центричне" його мислення - він намагається оцінити ситуацію, відштовхуючись від самої Київсьької Церкви, а не від зовнішніх схем, накинутих тими, що до неї не належать (і які, швидше, хотіли б поглинути її в свою церковну структуру). Стосовно коментаря Галини: важко щось сказати, бо у неї аргументів - ноль, а тільки самі емоції. Її мислення позначене штампами сформованими російською імперською та совєтськими пропагандистськ ими машинами. шкода тільки, що вона як науковець (принаймні так можна здогадатись, зважаючи на її посилання на літературу) і далі перебуває в полоні ідеологем і не навчилась тверезо та критично мислити&quot;]]></description>
			<dc:creator>borys</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 06 Dec 2011 12:49:02 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-35</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-34</link>
			<description><![CDATA[Галина написав: &quot;Ні, Греко-кат. не є вже 400 років Володимирського Хрещення. бо Рим не був тим, що в 1ше 1000. Див. "Як римські теологи воюють" / о. Гавриїл Костельник. Священомученик о. Гавриїл єдиний кат. теолог, який )за 400р.) знав і писав правду про унію і тому був убитий "хлопцями з лісу". Див."Cross and Sword: Clerical fasiscm in Interwar Western Ukraine.Фашизм о. Муколи Конрада був перейнятий діями Ватикану. Див."The Vatican in World Politics" / Avro Manhattan. Horizon Press, Inc., New York. and all the books by Avro Manhattan. Отче Бендик, як Ваше сумління дозволяє писати, що Г-Кат. є З" Київ. Церквою, коли Берест. унія відбув. під Польською, кат. владою, єзуїтами, а не українським державним мужом. Як довго ми Ви будете фальшувати і топити Україну в Римське багно! Це такі Г-Кат. патріоти? Навертати православних українців ще сьогодні, так як митр. Шептицький робив під час 1 і 11 світової війни. Московський Патр. і Кат. Церква мають тю саму ціль: Опанувати Киівську Церкву, бо це їм належить. "..Дуріть людей та не дуріте Бога! переф. Шевченка&quot;]]></description>
			<dc:creator>Галина</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 06 Dec 2011 00:11:27 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-34</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-33</link>
			<description><![CDATA[Галина написав: &quot;Соромно й боляче читати фальсифікації страдниці Укр.Київської Прав. Церкви укр.богословом. Кат. "схід."найревніші Кат. Вони звеличають своїх катів.Занепад Прав. Церкви Рим. й Польський план. Див. "Третя Доба"/ І. Власовського. до Берест. унії(1596) Рим і Польща гот. століттями (700р., 1 хрещення Аскольдом 860 р.)Ініц. унії вийшла від п. Григорія 8,а завершив Клемент 8 )1592-1605) в час формації комісії "Конгрегації пропаганди віри" (1-ша фаза1572-85// 1592-1605.) Після "успіхів" Берест. комісія перет. на Міністерство проп. віри, яке діє до сьогодні. Див. Папство и Україна:Политик а Курии../ Плохий С.Н.,&quot;]]></description>
			<dc:creator>Галина</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 06 Dec 2011 00:01:37 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-33</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Іпатій Потій – «Отець» Київської Церкви?</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-32</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як би то було, проте так - а, тим паче, із ракурсу історичної перспективи - виглядає, що головною ПОМИЛКОЮ і ВАДОЮ Берестейського поєднання 1596 р. було ЖОРСТКЕ - адміністративне і богословсько-догматичне - ПІДПОРЯДКУВАННЯ Київської Митрополії Римському престолові. Причому, при одночасному ЗРИВІ практично всіх її стосунків із православним Сходом. Все те, що не могло не спричинити гостро-контраверсійної реакції у тогочасному вітчизняному суспільстві та, зрештою, прикрого і трагічного поділу Київської Церкви. Й, загалом, вельми неґативно-деструктивних і руйнівних - понад чотирьохстолітн іх - процесів "нищення Русі Руссю". Й у цьому контексті, як бачиться, цей факт наразі маємо - прямо, чесно й відверто - усвідомити і ВИЗНАТИ. А ліпше за все - на ОФІЦІЙНОМУ рівні Духовного проводу УГКЦ. І це - тим більше - дуже важливе й значиме, бо у такий спосіб покликане, зокрема, зняти чи, принаймні, значно полегшити певні відомі труднощі й перешкоди, що нині (все ще) суттєво гальмують екуменічний діалог. Як, передусім, в Україні, так і, в цілому, у взаємостосунках поміж Католицькою і Православною Церквами.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 28 Nov 2011 12:46:19 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/873-ipatij-potij-father-of-kyivan-church.html#comment-32</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Церковні титули, або коли ієрархи УГКЦ з просто «наших» стануть справді «ієрархами місця»</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-31</link>
			<description><![CDATA[Тарас написав: &quot;Приєднуюсь до п. Йосифа і додаю, як факт: зібрання всіх єпископів УГКЦ з України називається у заголовку його офіційного документу "Синодом Києво-Галицького Верховного Архиєпископства ", а нижче у тексті: "Митрополичим синодом". Тобто, ці поняття для самого проводу УГКЦ тотожні. Що ж тоді ми маємо (або ж мали ще минулого місяця) в Україні: Верх. Архиєпископство чи Митрополію? Якщо перше і у його складі зараз створюються три нові митрополії, то чи дійсно ВЖЕ існує четверта? Якщо таки існувала й існуватиме далі - то як тоді зветься: чи "Київська", чи "Києво-Галицька" (бо до чого тоді там "Галицька"?)? Хотілось би мати на це офіційну відповідь.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Тарас</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 28 Nov 2011 01:39:51 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-31</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Церковні титули, або коли ієрархи УГКЦ з просто «наших» стануть справді «ієрархами місця»</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-30</link>
			<description><![CDATA[Йосиф написав: &quot;Автор справді написав все досить "делікатно", але він, зрештою це й сам визнає на початку (його можна зрозуміти - він особа, скажемо так, офіційна). Я б підняв гостріше питання, котре може не сподобатися не тільки ватиканським структурам чи РКЦ в Галичині, а й окремим нашим представникам УГКЦ. Маю на увазі існування дивного утворення "Києво-Галицького Верховного Архиєпископства " для позначення УГКЦ в Україні. Що це таке? на мою думку, таким чином підривається єдність УГКЦ, адже, по-суті, сучасний статус (визнаний Ватиканом) УГКЦ і є верховне-архиєпископство . І згідно з цим статусом до нього входять не тільки церковні структури УГКЦ з України, але й з-за кордону! якщо хтось хоче пояснити це через звернення до історії Київської Церкви, то це - зовсім невиправдано, адже тоді вона проста не знала такого феномену кінця ХІХ-поч.ХХ ст., як еміграція і діаспора! з точки зору сучасного канонічного права таке формулювання також не має права на існування. Якщо ж це "на виріст", на випадок визання Патріархату і для координування дій різних митрополій в Україні, то знову ж таки воно досить сумнівне, адже, на моє переконання, буде - фактичним узаконенням принципу "на території - поза територією Патріаршої Церкви", про який також веде мову автор і проти якого,як він слушно зауважує, виступають східні Патріархи. Одним словом, це виглядає, як у російській приказці: "С чем боролись, на то и напоролись"!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Йосиф</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 24 Nov 2011 20:08:59 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-30</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Церковні титули, або коли ієрархи УГКЦ з просто «наших» стануть справді «ієрархами місця»</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-29</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Повністю згоден із логікою й арґументацією автора цієї статті. Так що так виглядає, що з відповідною лексикою (термінологією) в офіційному найменуванні ієрархів УГКЦ слід чітко й уважно розібратися.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 23 Nov 2011 11:06:32 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/878-ecclesiastical-titles.html#comment-29</guid>
		</item>
		<item>
			<title></title>
			<link>http://www.dds.edu.ua#comment-28</link>
			<description><![CDATA[tetiana написав: &quot;Дякую! Чудова книга, особливо для істориків.&quot;]]></description>
			<dc:creator>tetiana</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 21:14:11 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua#comment-28</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Реформа Церкви згідно з київською традицією XVI-XVII ст.</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/798-reforms-of-kyivan-church-of-xvi-xvii.html#comment-27</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як відомо, однією з визначальних і характерних рис започаткованої ще св.-Володимировим Хрещенням Русі-України 988 р. київської традиції (київського благочестя) була дивовижна відкритість нашої тогочасної вітчизняної Церкви як на Схід, так і Захід християнської ойкумени, віро- та етнотолерантніс ть. І цьому не могли стати на заваді навіть добре знані тодішні поділи й розколи Вселенської Церкви. Гадаю, що така постава і саме історичної Київської Церкви далеко не випадкова. Глибоко переконаний (і вважаю: тому є й вагомі біблійні підстави і підтвердження), що це - визначена й призначена Божим Провидінням її велична й важливо-значуща історична місія і роль. Тобто, зберігаючи, в принципі, свою помісність (по суті, самостійність), водночас органічно поєднувати і гармонізовувати взаємодоповнююч і й збагачуючі (одне одного) особливості та специфіку східного і західного християнства. Та - як логічний і закономірний вислід - свого часу стати ініціатором і ґенератором тих - надзвичайно потужно-ґрандіозних - світових екуменічно-єванґелізаційни х процесів, внаслідок яких, врешті-решт, практично відновиться єдність Вселенського Тіла Христового. Але для цього, зрозуміла річ, передусім маємо відродити - порушене після Берестейської унії 1596 р. - взаємопорозумін ня і єднання всіх нині сущих в Україні еклезіальних частин (гілок) - прямих нащадків і духовних спадкоємців отого київського християнства. Й у чому, природньо, також зможе взяти активну й гідну участь і решта вітчизняного Божого люду.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 19 Nov 2011 19:18:04 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/798-reforms-of-kyivan-church-of-xvi-xvii.html#comment-27</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Євхаристійна еклезіологія у XX столітті</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/870-eucharistic-theology-in-xx-century.html#comment-26</link>
			<description><![CDATA[Андрій написав: &quot;На жаль, складається враження, що на початку ХХІ ст. інтерес до євхаристійної еклезіології трохи згас. Дуже хотілося б, щоб це було наслідком принципу - "очевидні речі не потребують пояснення та реклами". Проте, в цьому випадку це малоймовірно. Все-таки, принаймні в католицькому богослов'ї чомусь на перше місце висуваються принципи, котрі важко узгодити з євхаристійною еклезіологією чи, ширше, еклезіологією сопричастя. Шкода, бо це могло б бути непоганою підставою для об'єднання церков католицького та православного сопричастя... А може я неправий, може занадто песиміст?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Андрій</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 17 Nov 2011 21:23:02 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/870-eucharistic-theology-in-xx-century.html#comment-26</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-25</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Р.S. До речі, саме подібна НАША - тверда й непохитна ВІРА здатна витворити, здійснити справді БУДЬ-ЩО. Звичайно, якраз ТЕ, що уповні відповідає й погоджується з Божою волею і Його задумами. Наприклад, коли будемо молити й благати Господа (а відтак, триматися такої міцної віри) про Його сприяння і допомогу в справі відновлення в Україні взаємопорозумін ня і єднання ВСІХ гілок історичної Київської Церкви та, загалом, згуртування довкіл неї і РЕШТИ вітчизняного християнства, то, в кінці-кінців, так воно колись і СТАНЕТЬСЯ! Ба більше: саме починаючи й ґенеруючись з України та її християн, отакі - в цілому успішні й переможні - екуменічно-єванґелізаційні змагання й процеси мають, зрештою, поширитися затим практично на увесь світ. Й, при цьому, РЕАЛЬНО відроджуючи і являючи всюдимість - і на Сході, і на Заході - правдиву консолідацію та єдність, а передусім і головно - ДУХОВНУ й ПРАКТИЧНУ, вселенського Христового Божого народу. І для подібних от - супероптимістич них віри й надії, прогнозів і мрій, на моє глибоке переконання, маються, до того ж, і певні БІБЛІЙНІ пророчі передбачення й підтвердження...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 17 Nov 2011 07:48:41 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-25</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-24</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Шановний Василю! Я красно дякую Вам за оцю - досить цікаву й плідну нашу дискусію. До речі, я добре знаю ці місця із Святого Письма, що Ви отут мені нагадали. Так от, ця (наша з дружиною) - досить поважного віку - сусідка справді ПОВІРИЛА, що той - намолений носовичок зможе якось зарадити цій її проблемі із пухлинкою на щоці. ПОВІРИЛА і - за її цією вірою - вона (ґулька з підозрою на онкологію) на ранок наступного дня таки дійсно відпала... А подібних, згідно цього Божого духовного закону, причому - явно й незаперечно, - ПОЗИТИВНИХ прикладів РЕАЛЬНОЇ дії нашої (твердої людської) ВІРИ прикладів й, передусім, із свого власного (та інших членів моєї родини) повсякденного життя-буття я міг би привести НЕМАЛО...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 16 Nov 2011 21:18:53 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-24</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-23</link>
			<description><![CDATA[ВАСИЛЬ написав: &quot;Для Леонтія - Лише цитати, без жодних коментарів. "Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ" (1 Йо.4,1). "Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла" (ІІ Кор.11,14). І зовсім окремо від попередніх двох - "Нехай вам станеться за вашою вірою!" (Мт.9,29). “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас." (Лк.17,6).&quot;]]></description>
			<dc:creator>ВАСИЛЬ</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 16 Nov 2011 19:27:49 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-23</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-22</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Лише один факт - без жодних коментарів. Нещодавно моя дружина була присутня на одному такому "харизматичному" зібранні ("служінні зцілення"). Там - серед усього іншого - була, зокрема, звершена молитва над хустинками та іншими подібними предметами. Для подальшого їх покладання на хворі (недужі, проблемні) органи (місця) у людей. Так от, повернувшись додому, вона (дружина) поклала такий "намолений" носовичок на ліву щоку нашої 85-річної сусідки, де була пухлинка (розміром з фасолину) з підозрою на онкологію. Наступного ранку це "новоутворення" із щоки тієї літньої бабусі відпало...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 16 Nov 2011 18:46:41 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-22</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-21</link>
			<description><![CDATA[ВАСИЛЬ написав: &quot;Щодо харизматів, то справа тут неоднозначна. Справді, це щось нове і не притаманне християнському Сходу. Але правда і те, що ці християни - дуже щирі і здатні зробити для Церкви дуже багато. Думаю, що у будь-якому, випадку треба бути дуже обережним. З однієї сторони - "не вилити з миски дитя разом з водою". Водночас варто пам'ятати й про слушність іншого - "хто обпікся на гарячому, дує й на холодне". УГКЦ вже серйозно обпеклася з догналітами, котрі спочатку виглядали швидше як "харизмати-диваки" - спочатку ніби й не дуже небезпечні, а потім невідомо чи дух (а якщо таки дух, то невідомо який) чи щось інше вплинув на них таким чином, що вони наробили стільки духовної шкоди...&quot;]]></description>
			<dc:creator>ВАСИЛЬ</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 16 Nov 2011 18:14:28 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-21</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Що пишуть про себе «підгорецькі отці»? (о.Мирон Бендик, ректор семінарії)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-20</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;У мене отут виникло отаке запитання: яка саме у о.-ректора Мирона Бендика ПРИНЦИПОВА - причому, безвідносно "справи підгорецьких отців" - позиція (ставлення) щодо отого харизматичного руху "обнови у Св.Дусі" як ТАКОГО? Тобто, чи однозначно він уважає УВЕСЬ (у цілому) цей рух очевидною й незаперечною єрессю? Чи, може, в ньому (все-таки) присутнє - хоча б якесь - РАЦІОНАЛЬНЕ (себто, єванґельське) зерно? Де і як з нею (такою позицією, точкою зору) та її арґументацією можна ознайомитися?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Wed, 16 Nov 2011 17:05:38 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/446-slovo-rectora.html#comment-20</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-19</link>
			<description><![CDATA[Іван написав: &quot;Погоджуюсь з попереднім дописувачем. Залишається тільки сподіватись, що партія прихильників агресивних дій РКЦ в Галичині таки зрозуміє, що взаємні звинувачення(ос бливо з аргументами, взятими з складної історії взаємовідносин) - шлях в безвихідь. Похвально, що УГКЦ це зрозуміла і вкотре пропонує "минуле залишити Богові" та писати історію з нової сторінки. А шлях пропонований сьогодні окремими представниками РКЦ в Галичині - це більше схоже на провокацію інспіровану "кимось" з метою дестабілізувати ситуацію на Східніх кордонах ЄС і західних України. Адже важко уявити, що станеться, коли вірні УГКЦ у Польщі почнуть вимагати свої церкви (їм же ж таки не віддали навіть історичну катедру в Перемишлі і це всупереч позиції блаженного папи Йоана Павла ІІ). Або, наприклад, зірвуть анонсовані монсенйором Мокшицьким святкування, що мають відбутися наступного року у Львові, аргументуючи це тим, що події заснування латинської ієрархії на українських землях це, по суті, початок переслідувань і наступу на УГКЦ і український народ! Адже гарячі голови, на кшталт монсенйора Мокшицького, є не тільки в РКЦ. Не дай Боже, щоб так сталося. Тоді станеться щось набагато гірше, ніж було на початку 90-их рр.минулого століття в Західній Україні. Страшно, але такі заяви можна розглядати як заклик до розколу в Католицькій Церкві! Тому згоден також з Петром, що монсенйору Мокшицькому, якщо він таки не готовий попросити вибачення, то варто зробити відповідну заяву-спростування стосовно своїх висловлювань.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Іван</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 15 Nov 2011 21:48:13 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-19</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-18</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;У таких - досить "делікантних" і "тонких" сферах, як, скажімо, міжцерковні та міжнаціональні взаємостосунки, у т.ч. у наших ПУБЛІЧНИХ заявах і промовах, маємо, як виглядає, керуватися (щонайменше) відомим принципом "не зашкодь". А ще краще - БЕЗУМОВНОЮ ЄВАНҐЕЛЬСЬКОЮ поставою (формулою) "прощаю і прошу прощення". Як на цьому, власне, і наголошує й усім таке пропонує Блаженніший Святослав (Шевчук).&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 15 Nov 2011 16:31:22 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-18</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Служіння апостола Петра в київській традиції</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/858-ministry-of-peter-in-kyivan-tradition.html#comment-17</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Не секрет, що католицький догмат про "примат" єпископа Риму, вочевидь, є НАЙСЕРЙОЗНІШИМ "каменем спотикання" в екуменічному діалозі. Причому, як з православними, так і протестантами. Не вдаючись отут в глибинні теологічні дискусії з цього - вельми полемічного, контравірсійног о питання, хочу лише зауважити, що справді слід шукати саме такі термінологічно-лексичні, а головне - логічно-змістові розв'язки, які б могли влаштувати ВСІ сторони екуменічного процесу. Приміром, повернутися до відомого розуміння "примату", яке було, скажімо, ще у І тисячолітті. Тобто, визнати РІВНІСТЬ у достоїнстві між собою ВСІХ патріархів тодішньої Вселенської Церкви, при якій Папі Римському надавалося би ПЕРШІСТЬ у наданні почестей, пошани за титулом.&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Tue, 15 Nov 2011 08:36:37 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/858-ministry-of-peter-in-kyivan-tradition.html#comment-17</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Євхаристійна еклезіологія у XX столітті</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/870-eucharistic-theology-in-xx-century.html#comment-16</link>
			<description><![CDATA[ВАСИЛЬ написав: &quot;Євхаристійна еклезіологія, особливо за умови, коли до неї "прислухаються" і на християнському сході, і на християнському заході, є добрим шансом знайти розв'язання проблемних питань у міжцерковних взаємовідносина х. Вона також можде посприяти вирішенню питання папського примату. Адже вона говорить про взаємовідносини сопричастя між Церквами.&quot;]]></description>
			<dc:creator>ВАСИЛЬ</dc:creator>
			<pubDate>Mon, 14 Nov 2011 13:32:36 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/870-eucharistic-theology-in-xx-century.html#comment-16</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-15</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Шановний Василю, дякую за Ваші роздуми у відповідь на мій комент. Разом з тим хочу зауважити, що оцю думку про причетність вітчизняних римо-католиків і протестантів до числа нащадків і спадкоємців київського християнства я прочитав у одній з публікацій... о.Мирона Бендика. Гадаю, що їх (нащадків і спадкоємців) лише слід чітко розділити: на ПРЯМИХ (православних і греко-католиків) та НЕПРЯМИХ (римо-католиків та протестантів). Щодо останніх (непрямих), то тут, до того ж, уважаю, потрібно взяти до уваги той факт, що вони (пересічні віряни - наші краяни), як діти, вихідці з цієї землі (України), - фактично і об'єктивно - є вихованцями й носіями ТІЄЇ ж самої - нашої вітчизняної культури (цивілізації), в підвалинах якої і лежить київська традиція. А от стосовно саме західних (католицьких) місіонерів, то історичні факти свідчать, що найперщі з них приходили на терени Русі-України практично (чи майже) одночасно з післанцями Східної Церкви. Ну а щодо того, що, починаючи десь із зламу ХVI-XVII cт., тобто від моменту укладення Берестейської унії, міжконфесійні та міжетнічні стосунки в Україні - звичайно, не без провокативного втручання ззовні - різко загострюються, деколи вибухаючи у формі вельми жорстоко-руйнівних і нещадно-кривавих, проте, по суті, прикрих та безглуздо-деструктивних, збройних конфліктів (а надто під час Хмельниччини і Гайдамаччини тощо), то це, на превеликий жаль, сумна й печальна правда нашої минувшини...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Sun, 13 Nov 2011 17:10:22 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-15</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Враження греко-католика після ознайомлення з інтерв’ю  Львівського римо-католицького митрополита (27.09.2011 р.)</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-14</link>
			<description><![CDATA[Петро написав: &quot;гарно підмітив о. Мирон... Виважено і обгрунтовано все виклав. Цікаво, чи схаменеться нарешті Римо-Католицька Церква в Західній Україні (саме в Західній, бо не думаю, що східні римо-католики здатні на такі шовіністичні заяви) та чи перестане на радість Москві боротися з греко-католиками, в точу числі, такими своїми, я б сказав, малохристиянськ ими заявами, як це по телебаченню в прайм-тайм (!) зробив владика Мечислав? Або чи принаймі вибачиться перед греко-католиками? якщо не публічно, на телебаченні, то принаймні перед єпископатом? Нещодавно ЗМІ повідомили, що він знову поїхав з візитом до Римської курії. - Цікаво, він там знову жаліється на греко-католиків чи може його туди викликали, щоб він пояснив таку свою недипломатичніс ть?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Петро</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 12 Nov 2011 16:12:37 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/855-vrazhennja-vid-interviju-vl-mechyslava.html#comment-14</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Служіння апостола Петра в київській традиції</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/858-ministry-of-peter-in-kyivan-tradition.html#comment-13</link>
			<description><![CDATA[Василь написав: &quot;Справді, треба серйозно подумати над тим, як виразити першість римського єпископа такими термінами, щоб це, з однієї сторони, відповідало Священному Переданню (дякувати Богу, відповідна робота ведеться у контексті екуменічного діалогу католицької і православної сторін), а з іншої - було ефективним засобом євангельської проповіді, враховуючи знаки часу ХХІ ст. Думаю, що у цьому процесі пошуку українські греко-католики мають що сказати. Та чи дослухаються їх православні чи римо-католицька Церкви?...&quot;]]></description>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 12 Nov 2011 16:01:37 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/articles/2/rizne/858-ministry-of-peter-in-kyivan-tradition.html#comment-13</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-12</link>
			<description><![CDATA[Василь написав: &quot;Я не згоден з Леонтієм у тому, що "ДУХОВНИМИ нащадками і спадкоємцями отієї київської традиції (київського християнства)" є християнии й інших обрядів і деномінацій. Думаю, що не треба плутати. В кінцевому випадку всіми є християнами, але не просто "космополітами". Кожен стає християнином у якійсь традиції - чи то латинській, чи то мозарабській, чи то кельтській (або інших західних, котрих вже нема зовсім або котрі ледь животіють), чи то сиро-малабарській, чи то коптській і т. д. традицій. Народ, що проживав на берегах Дніпра, хочемо ми цього чи ні прийняв в кінці І-го тисячоліття християнство у візантійській традиції. Звичайно, що християнство закорінюючись у цих землях, набрало своїх особливих рис. Тому його у літературі й називають не просто візантійським, але київським, свято-володимирським. Що стосується християн інших конфесій (римо-католики чи протестанти), то вони, погодьтеся, прийшли вже на християнізовану землю. До того ж, якщо поглянемо на історію, вони не тільки ніколи не претендували на цю київську чи свято-володимирську традицію, але цурались її і в багатьох випадках намагались (чого гріха таїти) викорінити її!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<pubDate>Sat, 12 Nov 2011 15:47:09 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-12</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-11</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;P.S. До речі, тією кардинальною, ВИЗНАЧАЛЬНОЮ формулою (поставою), на підставі якої київське християнство мало поєднувати і гармонізовувати східне і західне християнство, була ідея (якраз) РІВНОПРАВНИХ стосунків Київської Церкви як зі Сходом, так і Заходом християнської ойкумени. На превеликий жаль, під час укладання Берестейської унії 1596 р. тодішні наші вітчизняні владики - під тиском представників Римської курії - пішли тут на деякі СУТТЄВІ поступки. А надто: погодилися на жорстке - адміністративне й богословсько-догматичне - ПІДПОРЯДКУВАННЯ Київської Митрополії Папському престолові. Причому, при одночасному зриві ВСІХ стосунків із православним християнством. І, як чітко і ясно виглядає, а тим паче - з погляду історичної ретро- і перспективи, саме ЦЕЙ "пункт", по суті й змісту, виявився великою й ПРИНЦИПОВОЮ - тактичною і стратеґічною (як і прикро-ТРАҐІЧНОЮ) - ПОМИЛКОЮ й ХИБОЮ Берестейського поєднання. І цю обставину маємо - ясно й чітко - УСВІДОМИТИ та відверто й уголос ВИЗНАТИ!&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Fri, 11 Nov 2011 19:40:10 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-11</guid>
		</item>
		<item>
			<title>Маркіян Шашкевич і київська традиція</title>
			<link>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-10</link>
			<description><![CDATA[Леонтій написав: &quot;Як видається, в сучасній Україні ДУХОВНИМИ нащадками і спадкоємцями отієї київської традиції (київського християнства) є не тільки православні і греко-католики. А й - принаймні, НЕПРЯМИМИ - скажімо, вітчизняні християнии й інших обрядів і деномінацій. Й, зокрема, римо-католики та протестанти. Тим паче, що ВСІ ті місіонери, які прибували в Україну, приносили, по суті, те ж саме Христове Єванґеліє, на підвалинах якого й постала історична Київська Церква. Тобто, якраз та еклезіяльна спільнота, одним із вельми важливих і значущих завдань якої було (і дотепер є) орґанічно поєднувати і гармонізовувати східне і західне християнство. А також: до гурту цих - різноконфесійни х нащадків і спадкоємців неодмінно маємо зараховувати наших вірян - вихідців як з титульного етносу, так і нацменшин. Й у яких, природньо, їхніми РІДНИМИ наразі можуть бути (і направду є) не лише, власне, українська, а й, приміром, та ж російська, польська й деякі інші мови. Чи не так, шановний о.-ректоре Мироне Бендику?&quot;]]></description>
			<dc:creator>Леонтій</dc:creator>
			<pubDate>Thu, 10 Nov 2011 20:31:00 +0200</pubDate>
			<guid>http://www.dds.edu.ua/ua/component/content/article/117-interesting/866-shashkevych-i-kyivan-tradition.html#comment-10</guid>
		</item>
	</channel>
</rss>

