Андрій Сов'як

«А що мертві воскресають, – це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього».
(Лк. 20,37-38)
Кожна людина, яку б релігію вона не сповідувала, зустрічається з очікуванням смерті. Тому надзвичайно актуальним для людей всіх епох є запитання: що буде після смерті? Яким я буду, коли помру? Християнство проповідує віру у воскресіння людини. Ця віра оперта на тому, що Бог промовляє у своєму Одкровенні, яке для нас відкривається на сторінках Святого Письма. Детальніше...

Микола Витівський

Тема цієї статті останнім часом стає все більш актуальною… Адже попри те, що люди надміру задоволені чи надміру критичні до свого зовнішнього вигляду були завжди, сьогодні з’являється все більше способів для того, щоб свою зовнішність «корегувати», «покращувати», «прикрашати» тощо. Подібна тематика вже була піднята у «Слові» № 35 (2008 р.), однак Детальніше...

«Життя за Божими Заповідями стосується не тільки духовності, значною мірою, вони оберігають фізичне життя і здоров’я людей»

Лікар із Хорватії, доктор медицини Антун Лісец, уже 25 років своєю працею закликає людей різних країн поважати життя, здоров’я, християнські моральні та сімейні цінності. Із 1992 року часто буває в Україні, де в різних містах країни читає лекції, зустрічається з медиками, студентами, молоддю... п. Лісец також був гостем Дрогобицької духовної семінарії. Під час конференції п. Антун поділився із семінаристами своїми думками і поглядами стосовно ситуації, яка склалася у світі, зокрема в Україні. Детальніше...

Ігор Бриндак, викладач

Усі ми ще зі шкільних років пам'ятаємо, що історія людства ділиться на відповідні епохи: стародавній світ, середньовіччя, нова доба і т.д. А життя до того прийнято вважати доісторичною епохою. Власне про факти, які стосуються її, і йтиме мова у даній публікацїї. Можливо, багатьох читачів здивує сама назва статті. Але якщо ми зустрічаємо у книжках такі словосполучення як «доісторичні люди» або «доісторичні племена», то згідно з логікою має бути й доісторична історія. Адже історія - це наука, яка вивчає розвиток людства.   Детальніше...

Петро Маковецький

Дивно складається наше життя: постійно прагнемо втекти від смерті, знаючи, що її уникнути просто неможливо. Намагаючись насолодитися власним існуванням, мовляв, живемо тільки раз, зводимо культуру нанівець, – тим вносимо у своє життя хаос, який є ознакою смерті. Щодня чинимо аборти, надаючи перевагу смерті; легалізовуємо евтаназію, штучно скорочуючи життя інших людей, – натомість продовжити віку нам не під силу. Виходить парадоксальна річ: замість життя – самі собі вибираємо смерть. І так триває вже дуже давно. Детальніше...

Михайло Балко

Створивши людину шостого дня, Бог обдарував її життям. З цього моменту ведеться відлік її власної історії. Через гріх прародичів Адама і Єви наше життя стало обмеженим кількістю років на землі, а наше тіло зазнало тлінності. Життя і здоров’я людини залежать також від багатьох зовнішніх факторів. Велика кількість хімічних випарів у повітря, вирубування лісів, шкідливе харчування, вживання наркотичних речовин, паління сигарет та алкоголь негативно впливають на людський організм, отож, тривалість життя скорочується. Тому людина різними можливими, дозволеними і недозволеними методами і за всяку ціну намагається продовжити собі життя.
Однією з таких можливостей довше протриматись тут, на землі, стала трансплантація органів. Прогрес у медицині та поширення застосування трансплантації органів дозволяє сьогодні лікувати багатьох хворих, які ще до недавнього часу могли б лише очікувати на смерть або, у кращому випадку, продовжувати своє болісне та обмежене існування. Як сказав блаженний папа Іван Павло ІІ: