З 29 квітня по 3 травня 2021 р. Б. дрогобицькі семінаристи третього курсу Андрій Капустинський і Дмитро Голик побували на Сході України, допомагаючи у святкуванні великодніх урочистостей на місійних теренах Донецького Екзархату у м. Токмак Запорізької області. Цією парафією на даний час опікується о. Іван Герасимлюк, випускник Дрогобицької духовної семінарії.

Інтерв’ю з о. Тарасом Гарасимчуком 2017 р. Б.

Свято…Коли ми чуємо це слово, то в нашій уяві виникають різноманітні, швидше за все, приємні спогади, переживання, почуття. Кожен у своєму серці носить згадки про ті чи інші події, що залишили по собі приємний відбиток. Кожного року ми очікуємо повторення цієї приємності, якою для нас є свято. Християнська традиція, передана з покоління в покоління через Церкву, пропонує нам святкувати події, які мають загальнолюдські, моральні, духовні і вічні цінності. Але наскільки християни, зокрема вірні УГКЦ, розуміють це? Яким є відношення в нашому суспільстві до літургійного святкування? Як можна краще зрозуміти сенс свята? На ці та інші питання відповідає митрофорний протоієрей Тарас Гарасимчук, парох Катедрального Собору Пресвятої Трійці та канцлер (1994-2016 рр.) Самбірсько-Дрогобицької єпархії, яка у 2018 р.Б. відзначатиме своє 25-ліття.

10 травня 2021 року Дрогобицьку Духовну Семінарію відвідав голова Патріаршої комісії у справах освіти та виховання УГКЦ о. Петро Майба. В рамках курсу "Душпастирство молоді" гість провів для студентів 6-го курсу семінар на тему: "Пасторальна молодіжна діяльність у досвіді отців селезіян".  О. Петро акцентував, що пасторальна діяльність

Михайло Карпінець

Встановлення церковних свят почалось ще в перші століття християнства. Першим святом у ранніх християнських громадах стала неділя – спомин Христового Воскресіння. Від неї почали виникати й інші свята. Таким чином, починаючи з 14 вересня – початку церковного року і аж до його закінчення – 13 вересня, кожен день у церковному календарі присвячений подіям із життя Ісуса Христа чи Пресвятої Богородиці, а також святим – особам, що за час свого земного життя виявили великі християнські чесноти й осягнули вершини духовної досконалості.

Володимир Литвин

З кожним роком світ стає все більш модернізованим починаючи від XIX ст., яке стало початком науково-технічного прогресу, і закінчуючи нашим високотехнологічним XXI століттям. З приходом цього прогресу життя людини значно покращилося і спростилося. З’явилися нові можливості для людей: самовдосконалення, спілкування з іншими народами через глобальну інтернетмережу, відвідини екзотичних країн, створення відпочинкових та розважальних комплексів… Часто все це відволікає людину від Бога.

У 21-му випуску за підсумками засідання семінарійного товариства "Еффата" п. Ігор Бриндак розповідає про італійського лікаря і святого Католицької Церкви Джузеппе Москатті, демонструючи тісний взаємозв'язок між вірою і наукою.

Володимир Тухлян

Кожний народ намагався пояснити світ, який його оточував, і процеси, які в ньому відбуваються, по-своєму. В первісні часи це призвело до появи міфів, з яких поступово сформувалася міфічна символіка, яка лягла в основу фольклору. В українському фольклорі чітко простежується поєднання християнської символіки з народними віруваннями наших предків.

Інтерв'ю з о. Михайлом Бучинським 2016 р. Б.

Отець Михайло Бучинський – адміністратор парафії Різдва Пресвятої Богородиці у місті Стебнику. Перша освіта – педагогічна: декілька років працював вчителем географії. У 1991- 1994 рр. навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа. На сьогодні отець Михайло є редактором «Живої води» – часопису Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Семінаристи Дрогобицької духовної семінарії, попри труднощі та перешкоди, які посилає сучасний світ, намагаються продовжувати семінарійні традиції. Однією з них є пасхальні місії, впродовж яких семінаристи роз'їжджаються в різні кутки України, а то й поза її межі, аби розділити пасхальну радість з невеликими греко-католицькими парафіяльними громадами, які потребують підтримки.

Остап Черхавський

Ми живемо в християнському середовищі, а тому більшість із нас вважає себе християнами. Але проаналізувавши уважніше наше життя, зауважимо, що у ньому часто не тільки мало християнського, але й чимало поганського. Ви запитаєте: у який спосіб поганство присутнє в нашому житті? Відповісти на це запитання, дорогі читачі, намагатимуся у цій статті, висвітливши тему присутності забобонів як елементів поганства у християнських святах.