Помер наш батько, наш архиєрей.
Затихло серце у зимову днину,
Що щиро билось для своїх дітей
І над усе любило Україну.

Погасла свічка пастиря овець,
Свічка підпілля й Воскресіння Церкви,
Життя якого було на взірець
Голготської спасительної жертви.

Сьогодні, 1 березня 2013 р. Б., у катедральному храмі Пресвятої Трійці, де лежить тіло покійного владики Юліана (Вороновського), ректорат та семінаристи ДДС, єпархіяльні священики та багато вірних нашої єпархії взяли участь у похоронних відправах. Ще зночі семінарійна братія була присутня на молитовних чуваннях біля тіла владики, молячись Молитовний Псалтир до самого ранку. А відразу опісля розпочалась заупокійна Божественна Літургія, яку очолив ректор ДДС о. Мирон Бендик. На протязі дня катедральний храм з наміренням помолитись за упокій свого архиєрея відвідали багато вірних, для яких владика Юліан, безсумнівно, був духовним батьком. А ввечері близько 80-ти єпархіяльних священиків відслужили Парастас.

Тарас КАБЛАШ
Ми часто говоримо про покликання, і ця тема актуальна та цікава для кожного, хто своє життя не хоче змарнувати. Зазвичай, ми називаємо покликанням монашество чи священство. Також кожен старшокласник чи студент намагається збагнути своє покликання, щоб обрати собі певний напрям у навчанні. Зрештою, Святе Письмо кожного з нас кличе, насамперед, до святості: «Святими ви мусите бути, бо я – святий, Господь, Бог ваш» (Лев.19:2). Але є ще один аспект нашого покликання, який полягає у наших відносинах зі світом, створеним Богом і дарованим нам… Детальніше...