Бартошевський Іван (прибл. 18.01.1852 -13.12.1920) - священик УГКЦ, богослов, педагог, заступник голови товариства Св. Павла, викладач Львівського університету, дійсний радник, референт та почесний канонік Митрополичої Капітули, радник Митрополичого трибуналу, редактор часопису «Руський Сіон».

Народився у Львові. Навчався у Львівській гімназії. Богословську освіту здобував у Відні, де у 1879 отримав науковий ступінь доктора богослов'я. Викладав пастирське богослов’я і педагогіку на Богословському факультеті Львівського Університету, відстоюючи українську мову як мову викладання. Декілька разів обирався деканом та продеканом Богословського факультету. У 1918 покинув університет на знак протесту проти його полонізації.

О. Іван Бартошевський є автором таких праць: «Проповіді недільні» (Львів, 1897), «Проповіді страсні і воскресні» (Львів, 1891), «Педагогія руска або Наука о воспитаню» (Львів, 1891), «Пасторальна теологія» (Львів, 1902), «Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю» (Львів, 1909), а також семитомного видання тексту Св.Письма Старого і Нового Завіту з коментарем (Львів, 1900–1908) і богословських статей.