О. Петро Дзедзик (08.07.1891, с. Черче, на Іванофранківщині – ?) – греко-католицький священик, публіцист, перекладач. У 1912 р. закінчив Львівську академічну гімназію, а у 1916 – богословський факультет Львівського університету. У квітні 1917 отримав священичі свячення з рук владики Григорія Хомишина. Далі душпастирював у селах Львівщини і Тернопільщини, у 1927–33 рр. – у храмі Успення Пресвятої Богородиці у Львові, у 1933–39 рр. – при храмі отців редемптористів. У 1931-35 рр. був архіварієм Львівської митрополичої канцелярії. У 1929-30 рр. - катехит 11-ї державної гімназії, а у 1931–32 рр. – юнацьких шкіл ім. св. Антонія та св. Анни. Видавав і редагував місячник «Сівач» (1936–39). У 1939–41 – сотрудник у с. Рожнятин Ярославського повіту. У 1942–44 рр. – редактор «Львівських Архіепархіяльних відомостей». З наближенням до Львова радянських військ емігрував. Подальша доля невідома.
Автор таких публікацій «Папа Пій XI. Його життя, праця й діла» (1929), «Слава апостолові унії! В 310 річницю мученицької смерті св. Йосафата» (1933); тритомник проповідей «По думці Христової євангелії» (1932; 1933; 1939); «Що думати про стигматизовану Анастазію Волошин?» («Мета», 1935, ч. 45–51), «Перша українська стигматичка» (1936); Написав 4-томну працю про життя Ісуса Христа «Мессія з Назарету» (з 4-ьох томів у 1937 р. видано тільки 1-й).