Юрій МИСІВ

Божественна Літургія св. Йоана Золотоустого вражає вірних: зір – своєю пишнотою (одяг священнослужителів та розпис храму), слух – прекрасними богословськими текстами та гарними мелодіями, нюх – запашним кадильним димом, дотик – поцілунком ікон та смак через прийняття Пресвятої Євхаристії. Можемо сказати, що Літургія дає поживу для всіх п’яти органів нашого чуття та інтегрує всю людину.

Сучасна Вітчизняна війна відкрила видатні й героїчні грані українського національного характеру. Водночас відкрилися й успадковані з радянщини страхи, показне окозамилювання, недостатня суспільна культура і пострадянські тоталітарні, іноді антирелігійні синдроми. Одним із них є нерозуміння ролі і значення Церкви в народі й суспільстві, зокрема під час час війни. Із цим мають проблему чиновники різного рівня, через що виникають і непорозуміння з Церквою. Вони ігнорують церковну специфіку і намагаються підставлянням членів духовенства до мобілізаційних списків вирішити свої проблеми з виконання мобілізаційного «плану». З огляду на такі явища Церкві тим більш потрібно з’ясувати специфіку своєї місії, зокрема під час воєнного стану.