Translate into...
Newsletter
- 12/07 Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів
- 08/07 Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 04/07 Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- 30/06 Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
Most Read
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
Поминальні заходи біля пам'ятника воїнам-афганцям |
![]() |
![]() |
![]() |
Wednesday, 16 February 2011 11:15 | |||
![]() Після проспіваного Державного гімну України в супроводі військового оркестру, серця присутніх занурилися у молитовну пам'ять за погиблими. Поминальну панахиду, яка й була кульмінаційним дійством заходу, очолив о. Іван Гнатів капелан Дрогобицької військової частини у супроводі хору семінарійної братії. У своєму поминальному слові, отець Іван у світлі історичного коловороту тодішнього середовища (кінець XX ст.), представив слухачам образ спогадуваних вояків. Він закликав присутніх наслідувати в їхньому прикладі братерство, якого нам сьогодні так не вистарчає, а також чесноти мужності та героїзму.
Подальший сценарій свята, розгорнув перед увагою семінаристів та всіх присутніх, більш об’ємну панораму тодішніх дій, яка заторкувала як політичні так і історичні аспекти цієї події. Семінарійна братія також отримала цікавий досвід, адже мала безпосередню можливість ознайомитися з особливостями радянського погляду на війну в Афганістані. Представив його один з ветеранів Великої вітчизняної війни, який висловив біль в тому, що хоч «наша Радянська держава несла світло нового життя до слабо розвинутої республіки Афганістану, щоб покращити їхнє життя подібно нашому, але зіткнувшись із подібною ідеологією Америки та опозицією патріотично налаштованого суспільства змушена була ввести туди війська». Однак на цьому не закінчилося, адже своє останнє та об’єктивне слово на всі ці події промовив Державний Гімн України словами: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»
|