... Поминальні заходи біля пам'ятника воїнам-афганцям
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Translate into...

Articles archive

< February 2011 >
Mo Tu We Th Fr Sa Su
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28            

Visits

 Погода в Україні
 
Поминальні заходи біля пам'ятника воїнам-афганцям PDF Print E-mail
Wednesday, 16 February 2011 11:15
15 лютого 2011р. семінарійна спільнота взяла участь у святковому заході присвяченому 22–ій. річниці виведення військ з Афганістану. Розпочалося святкове дійство о 12.00 год. та проходило біля пам’ятника жертв війни в Афганістані, що знаходиться у м. Дрогобичі на вул. Т. Шевченка.
Після проспіваного Державного гімну України в супроводі військового оркестру, серця присутніх занурилися у молитовну пам'ять за погиблими. Поминальну панахиду, яка й була кульмінаційним дійством заходу, очолив о. Іван Гнатів капелан Дрогобицької військової частини у супроводі хору семінарійної братії. У своєму поминальному слові, отець Іван у світлі історичного коловороту тодішнього середовища (кінець XX ст.), представив слухачам образ спогадуваних вояків. Він закликав присутніх наслідувати в їхньому прикладі братерство, якого нам сьогодні так не вистарчає, а також чесноти мужності та героїзму. 
Подальший сценарій свята, розгорнув перед увагою семінаристів та всіх присутніх, більш об’ємну панораму тодішніх дій, яка заторкувала як політичні так і історичні аспекти цієї події. Семінарійна братія також отримала цікавий досвід, адже мала безпосередню можливість ознайомитися з особливостями радянського погляду на війну в Афганістані. Представив його один з ветеранів Великої вітчизняної війни, який висловив біль в тому, що хоч «наша Радянська держава несла світло нового життя до слабо розвинутої республіки Афганістану, щоб покращити їхнє життя подібно нашому, але зіткнувшись із подібною ідеологією Америки та опозицією патріотично налаштованого суспільства змушена була ввести туди війська».
Однак на цьому не закінчилося, адже своє останнє та об’єктивне слово на всі ці події промовив Державний Гімн України словами: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»