ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2024-2030
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- 3 по 28 червня 2024 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- дати будуть повідомлені - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 05/05 Семінарійна спільнота відсвяткувала Пасху Христову
- 03/05 ЕФФАТА ДДС: Взаємозвʼязок між Старим і Новим Завітом. Частина 2 (випуск №32) [ВІДЕО]
- 29/04 Семінаристи помолилися з архиєреєм та привітали його з 18-ою річницею єпископських свячень
- 28/04 Семінаристи долучились до Хресної дороги при Дрогобицькій Катедрі
- 28/04 Чернецтво в нехристиянських релігіях
Найпопулярніше
- Фізик-Богослов – Іван Пулюй
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Св. Григорій Ніський „Про устрій людини”
- Створення світу і потоп: біблійний погляд
- Християнство — вершина формування розумної молодої людини
- Чернецтво в нехристиянських релігіях
- ЕФФАТА ДДС: Взаємозвʼязок між Старим і Новим Завітом. Частина 2 (випуск №32) [ВІДЕО]
Читайте 95-ий номер семінарійного "Слово" |
П'ятниця, 13 жовтня 2023 16:49 | |||
Нещодавно побачив світ осінній номер релігійно-суспільного часопису «Слово» № 95, який видає Дрогобицька духовна семінарія. На цей раз з нагоди 1035-тої річниці Свято-Володимирового Хрещення та 400-ліття мученицької смерті св. Священномученика Йосафата редакційна колегія пропонує глибше пороздумувати над темою помісності нашої Церкви. У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський у світлі вчення ІІ Ватиканського Собору вводить читача у тему помісності нашої церковної традиції, зазначаючи, що єдність християн у вірі і моралі не суперечить різноманітності помісних церковних традицій, бо, за висловом Соборових Отців, «різноманітність у Церкві не шкодить єдності, а радше її увиразнює» (Декрет про Східні Церкви, п. 2). Отець-ректор Мирон Бендик на початку своєї статті ставить перед читачем питання про усвідомлення помісності Церкви. Для відповіді на питання, хто ми, якою є наша базова ідентичність, о. Мирон запрошує читача сягнути до джерел нашого християнства, і відтак побачити, що об’єднує всіх українців в одну церковну традицію. Дмитро Білий розповідає про те, що таке помісна Церква з богословської точки зору, які є критерії помісності, а також про важливість єдності між помісними Церквами. Олег Ортинський у статті намагається дослідити зародження християнства в Русі-Україні на основі тверджень різноманітних істориків і джерел доводячи, що християнство бери свої початки ще задовго до Володимирового Хрещення 988 року. Яким чином хрещення Київської Русі вплинуло на життя та побут русинів, що нового з собою принесло християнство як релігія, яка утворила самобутній стиль в мистецтві та культурі, притаманний Київській Русі, описує Богдан Фединяк. Роман Ковівчак досліджує питання єдності Київської митрополії з Церквами Риму та Константинополя, зазначаючи, що бажання єдності руського народу з іншими Церквами, втілені спершу в укладенні Флорентійській унії, яка знайшла своє продовження в Берестейській унії. Дмитро Голик намагається дослідити ідентичність монашества київської традиції, яка наче золотою ниткою продовжує тягнутися в чернечих чинах та згромадженнях нашої Церкви. Назар Гришко у своїй статті розкриває маловідомі приклади мучеництва ХVІІІ ст., освітлюючи відважну і жертовну боротьбу за віру та свободу рідної Церкви. Михайло Білинський розповідає про історію виходу УГКЦ із підпілля, подальший розвиток у роки незалежності України та перспективи євангельської проповіді Греко-Католицької Церкви у діаспорі та на поселеннях. У своїй статті Микола Цмоканич описує одну із найважливіших елементів нашої церковності – патріархат, котрий є одночасно і запорукою, і свідоцтвом високого рівня розвитку нашого народу, його культури, ментальності та побожності.
|