Translate into...
Newsletter
- 03/05 ЕФФАТА ДДС: Взаємозвʼязок між Старим і Новим Завітом. Частина 2 (випуск №32) [ВІДЕО]
- 29/04 Семінаристи помолилися з архиєреєм та привітали його з 18-ою річницею єпископських свячень
- 28/04 Семінаристи долучились до Хресної дороги при Дрогобицькій Катедрі
- 28/04 Чернецтво в нехристиянських релігіях
- 27/04 Брати семінаристи помолилися Вечірню напередодні Квітної Неділі з архиєреєм
Most Read
- Фізик-Богослов – Іван Пулюй
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Створення світу і потоп: біблійний погляд
- Св. Григорій Ніський „Про устрій людини”
- Християнство — вершина формування розумної молодої людини
- Чернецтво в нехристиянських релігіях
- ЕФФАТА ДДС: Взаємозвʼязок між Старим і Новим Завітом. Частина 2 (випуск №32) [ВІДЕО]
Вік живи – вік учись |
Євген Карпінець Спілкуючись із ровесниками та гортаючи сторінки соцмереж, прийшов до висновку, що молоді люди ставляться до навчання, як до вкрай негативного процесу. І це є свідченням того, що наш світогляд змінився. Людина воліє безнастанно споживати, живе за методом чинення найменшого опору. Плисти за течією вже зовсім й не соромно. Той, хто нічого не робить, а багато заробляє, – приклад успішності. Високий рівень інтелекту не є обов’язковою ознакою сучасного гомосапієнса. Феноменом сучасного споживацтва є те, що гонитва за комфортом і насолодою, «споживання» і накопичення матерії виключають зацікавлення знаннями. Дивує те, що гортаючи сторінки античної історії, бачу таке палке бажання людей вчитися. Своїм розумом вони збагнули чимало. Мислитель Платон мав свою академію з немалою кількістю учнів. Філософ Аристотель навчав своїх послідовників прогулюючись у саду. Звідси і назва їх перипатетики (від грец. περιπατέω – прогулюватись). Всі шукали істини, шукали розумом, піднімалися в світ ідей, шукали у речах навколо. А потім дійшли до межі. Вірніше, дійшов. Плотин – так його звали. Він і сказав, що істини розумом не збагнеш, бо він заслабкий. Але яке було їхнє сильне бажання вчитися, шукати, прагнення істини, хоч і осліплені темрявою язичництва, але спраглі знань! Згодом Святі Отці говоритимуть, що філософія – «педагог» до Христа (так стверджував Климент Олександрійський), а філософів (таких як Платон) називали християнами до Христа. Євген КАРПІНЕЦЬ. Вік живи – вік учись//СЛОВО № 3 (67) 2016
|