Translate into...
Newsletter
- 16/07 Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- 12/07 Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів
- 08/07 Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 04/07 Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
Most Read
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
Підрясник, ряса, реверенда? |
![]() |
![]() |
![]() |
Юрій МИСІВ
Декілька слів про походження церковного одягу Перефразовуючи вислів відомого богослова Л. Буйє, одяг священнослужителів «не є без батька і матері, як Мелхіседек», але своїми коренями сягає Старого Завіту. Зокрема, у книзі Виходу, у 39 главі, йде мова про ризи, які має зробити Мойсей для Арона та його синів. Алюзію на цей текст зустрічаємо у молитві на освячення священичих риз: «Ти, що звелів через раба Твого Мойсея, щоб були ризи архиєрейські, ієрейські і левитській інші різні прикраси на добро і красу святилища й вівтаря Твого…».Однак було б великою помилкою сказати, що на розвиток священичих риз мало вплив лише старозавітнє богослужбове життя. Протягом століть одяг церковнослужителів мав свої модифікації та зазнав впливу інших релігій та культур. Як приклад можемо навести один цікавий факт: на розвиток такого одягу як ряса мав вплив іматій, який носили стародавні греки. Тепер, після коротенького та загального вступу, безпосередньо розглянемо одяг священнослужителів та скажемо про їхнє значення. У повсякденному житті священик та єпископ носять підрясник та рясу. Треба додати, що священик у підряснику та рясі звершує всі богослужіння, крім Божественної Літургії, яку звершує у повних ризах без ряси. Підрясник – це довгий одяг до п’ят з вузькими рукавами, який носять семінаристи, монахи та священнослужителі. Зазвичай, підрясник є чорного кольору. Святий Симеон Солунський підкреслює, що чорний колір символізує «смирення та благочестиве життя». Духовенство, монахи та семінаристи носять підрясники, щоб свідчити, що належать до іншого Царства, яке не належить цьому світу, але є в ньому. Підрясник може бути й інших кольорів: синій, червоний, сірий та білий. Є декілька видів підрясників: 1. Київський тип. Має вигляд дзвону, який є вшитим в талії та широкий внизу. Ліва частина такого підрясника зашпиляється або зав’язується всередині, а права частина зашпиляється на три ґудзики: два з правого боку та один біля шиї. 2. Грецький тип. Одна сторона такого одягу зашпиляється одним ґудзиком всередині, а інша ззовні. Крім цього такий тип підрясника має пояс. 3. Однорядка або реверенда з лат. reverendus – «високоповажний». Цей одяг відрізняється від двох попередніх тим, що є розрізаним по центру до середини або до кінця та має тридцять три ґудзики. Священик та єпископ, крім підрясника, одягає ще рясу. Ряса з грец. τό ράσον (поношений, витертий одяг) – це довгий одяг чорного кольору з широкими рукавами та суцільними розрізом посередині. У давнину рясу носили лише монахи, а з XVII століття через візантійський вплив її почало носити й духовенство. Юрій МИСІВÂПідрясник, ряса, реверенда?Â//СЛОВО № 3 (59) 2014, с.26
|