4 листопада 2026 р.Б. актовому залі Дрогобицької духовної семінарії відбулося відкрите засідання місцевого осередку Українського богословського наукового товариства (УБНТ), присвячене 430-й річниці Берестейської унії (1596) — події, яка стала важливою віхою в історії Української Церкви та відіграла вагому роль у формуванні її богословської, духовної й національної ідентичності. Під час зустрічі учасники мали нагоду розглянути Берестейську унію в різних історичних і богословських перспективах, осмислити її передумови, значення та вплив на подальший розвиток українського церковного й суспільного життя.

Бендик Мирон

У нашому щоденному житті слово «синодальність» звучить рідко або й ніколи. Проте в Христовій Церкві воно вживалося віддавна. Настав час і нам із ним «познайомитись», а в майбутньому ввести його у звичайний ужиток. Це слово допоможе нам глибше збагнути церковне життя, синодальне у своїй суті.
Саме слово запозичене з грецької мови й означає «спільний шлях» (гр. Σύνοδος- буквально «прямування в одному напрямку» чи «узгодженим курсом»). Сучасною мовою «синодальна путь» – це своєрідний «джі-пі-ес – навігатор». Узяте ще з поганського контексту, це слово поступово наповнилося християнським змістом (було неначе «охрещене»). У християнстві воно було віднесене до Ісуса Христа, Який засвідчив про Себе: «Я путь (дорога, шлях), істина і життя». Христос поняття «дороги, шляху» уособив, прямо пов’язав зі Собою й покликав нас «піти за Ним». Відтепер ми з Ним – попутники, з Ним «по дорозі» всім тим, хто шукає спасіння. Грецьке слово «Синодос» стосувалося і Христа, і Церкви. У Церкві воно лягло в основу слова «синод».