29 серпня 2025 року Церква вшановує свято Усікновення глави святого Івана Хрестителя. З цієї нагоди у семінарійній каплиці було звершено Велику вечірню з литією, яку очолив віце-ректор семінарії о. Василь Чава у співслужінні з префектами о. Романом Копачем та о. Богданом Хом’яком.

25 серпня 2025 року Божого, з нагоди початку нового 2025–2026 навчального року, у семінарійному храмі відбулася Архиєрейська Божественна Літургія. Богослужіння очолив владика Ярослав, Єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, у співслужінні настоятелів та викладачів семінарії. Наприкінці Літургії архиєрей освятив підрясники для студентів ІІ курсу, що стало знаком їхнього подальшого зростання у покликанні та житті семінарії.

ВСТУП
Давньогрецький філософ Платон (427 – бл. 347 до Р. Х.) у своєрідному «трикутнику» розмістив основні сфери буття: знизу світ та людину, а на вершині — Бога. Саме в цих трьох напрямках рухається філософське пізнання людини, але християнське Передання вказує на те, що вичерпні відповіді на ці пошуки дає лише Боже Об’явлення. Натомість сучасна культура розриває «трикутник» Платона, надаючи людині автономію щодо Бога та світу. У контексті крайньої лібералізації суспільства (розвиток гендерної теорії, поширення прав ЛГБТ-спільноти тощо) простежується антропологічна криза сучасності, що полягає у нерозумінні людини самої себе. У зв’язку з цим звернення до християнського Передання як джерела антропологічних відповідей залишається актуальним, хоча слід враховувати, що давні джерела не завжди можуть безпосередньо відповісти на виклики сучасності.

ВСТУП
У сучасних історичних умовах, коли Україна бореться за свою свободу й незалежність у війні з московським загарбником, що прийшов на нашу землю, щоб руйнувати, вбивати та вигублювати, ми стикнулися не лише з людьми позбавленими всілякого відчуття людяності, культури й моралі, але й з руйнівною та ненависницькою ідеологією «руського міра», у якій за фасадом миролюбності й братерства прихована концепція поневолення, знищення, ліквідації всього, що не вписується в її ідеологічні рамки. Ідеологія величі «руського человека» дозволяє її носіям принижувати, безчестити, знецінювати й руйнувати все те, що є ціннісним і близьким для носіїв «не російської культури». Україна справді не Росія. І це в насамперед явно виражено в духовно-ціннісній орієнтації нашого українського народу, у його правдивій педагогіці, збудованій на засадах християнської віри, української культури та великої любові до свого народу.

ВСТУП
Тема молитви завжди викликала інтерес у дослідників різних галузей знань, зокрема теології, філософії та психології. Це явище, що охоплює як суто релігійні аспекти, так і глибокі психологічні та філософські питання, привертало увагу вчених протягом століть. Молитва постає як багатогранне явище, що поєднує у собі елементи внутрішнього спілкування з Богом, духовного очищення та самозаглиблення. Вона стає способом вираження глибоких почуттів, зверненням до вищих сил, а також засобом досягнення внутрішнього спокою та усвідомлення себе в контексті життя та світу.

ВСТУП
Протягом багатьох століть людство шукало можливості для побудови гармонійних міжконфесійних відносин, адже релігійні переконання є не лише основою духовного світогляду окремих осіб, а й важливим чинником у формуванні соціального, культурного та політичного ландшафту суспільств. Взаємодія між представниками різних релігійних традицій нерідко супроводжується суперечностями, однак існують постаті та концепти, які можуть виступати спільною основою для міжконфесійного діалогу. Однією з таких постатей є Діва Марія, яка відіграє значущу роль як у християнстві, так і в ісламі. Її образ сприймається як символ чистоти, смиренності та відданості Божій волі, що робить його центральним елементом богословських та екзегетичних дискусій.

ВСТУП
Сучасна епоха позначена пошуком сенсу. Унаслідок кризи сучасних гуманізмів і занепаду багатьох ідеологій ХХ століття людина знову наполегливо шукає стабільну опору для свого існування, тому в контексті сучасності богослов’я також шукає нові мотиви достовірності Божого Об’явлення та обґрунтовує його сенс. Воно вступає в діалог із сучасною людиною, щоб заохотити її до прийняття віри. У побудові аргументації богослов’я звертається до Об’явлення, яке є носієм універсального сенсу і в якому показано остаточний і повний сенс життя кожної людини.

ВСТУП
Сучасна Україна перебуває у стані глибоких соціальних, політичних та військових трансформацій, викликаних тривалим збройним конфліктом, який розпочався у 2014 році з окупації Криму та частини Донбасу, а з лютого 2022 року переріс у повномасштабну війну проти російського агресора. Цей трагічний період в історії нашої держави відкрив ще одну роль для релігійних інституцій, які стали невід’ємною частиною процесу духовної підтримки населення, та зокрема, українського війська. Особливе місце в цьому процесі займає військове капеланство — форма душпастирської опіки, яка здійснюється серед військовослужбовців з метою надання їм духовної, моральної та психологічної підтримки в умовах війни.

ВСТУП
Вивчення Святого Письма є основою християнської віри та духовності, оскільки саме через Боже Слово Бог відкриває себе людині. Священне Писання не лише передає історичні події, а й є живим джерелом Божественного об’явлення, яке має за мету привести кожну людину до спасіння. Основним завданням для кожного, хто вивчає Святе Письмо, є вірність тексту. Саме через текст автор намагається донести своє послання, і наша мета — не лише уважно читати Біблію, а й зрозуміти те, що саме автор хотів передати своїм читачам. Це є основою для правильного тлумачення та уникнення суб’єктивних спотворень.

ВСТУП
У сучасному світі позначеним лібералізмом і споживацтвом доволі швидко змінилося відношення до людської статевості й сексуальної поведінки. Ще до недавнього часу про питання, що стосуються людської статевості не було прийнято говорити чи обговорювати відкрито. На цю тему було накладене своєрідне «табу», а тепер про це говориться майже скрізь. Ще донедавна тематику пов’язану із людською статевістю контролювало суспільство, а тепер все, що стосується «сексу» і статевості вважається приватною, особистою справою людської особи і належить до сфери її індивідуальної свободи.