Ця книга досліджує екуменічний рух — один із ключових, але часто недостатньо відомих процесів сучасного християнства, що об’єднує сотні мільйонів віруючих у всьому світі. Вона пропонує глибокий і водночас доступний аналіз історії, сучасного стану та перспектив зусиль з відновлення повної і видимої єдності Церкви. Автор знайомить з основними учасниками екуменічного руху та досліджує як богословські підстави церковної єдності, так і практичні кроки для налагодження спільного служіння, молитви та співпраці.
Читач дізнається, як розвивався екуменічний діалог між католиками, православними, дохалкедонітами та протестантами, з якими перешкодами доводилося стикатися і яких успіхів вже досягнуто. Особлива увага приділяється українському контексту: від історичних розділень та спроб поєднатися до сучасних міжконфесійних відносин. Подані практичні поради щодо взаємодії християн різних конфесій.
Книга адресована не лише духовенству, богословам чи катехитам, а й мирянам усіх конфесій — кожному, хто цікавиться релігійним життям України та світу, прагне зрозуміти сучасні міжконфесійні процеси та шукає натхнення в спробах подолати церковні розділення.

о. д-р Роман Андрійовський. Єдиним серцем і єдиними вустами. Екуменічний рух за єдність Церкви в Україні та світі/ – Видавництво Дрогобицької духовної семінарії, 2026. – 464 с.

•    Обкладинка - тверда, ламінована, частковий лак.

•    Формат Формат 70 х 100 1/16 (В5).

•    УДК 27-5:2-67(100)(477)

• ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 7
ПЕРЕДМОВА 9
ВСТУП 11
РОЗДІЛ І. ПОДІЛЕНА ЦЕРКВА 17
1.1 Екскурс в історію поділів у християнстві 17
1.1.1 Перші розколи й єресі та тріадологічні спори 17
1.1.2 Христологічні суперечки і виникнення дохалкедонських Церков 21
1.1.3 «Великий розкол» між християнськими Сходом і Заходом 26
1.1.4 Протестантська Реформація і церковні поділи
на Християнському Заході 33
1.2 Загальний огляд християнських Церков та церковних спільнот 37
1.2.1 Церкви католицького сопричастя 37
1.2.2 Православні Церкви 43
1.2.3 Орієнтальні (дохалкедонські) Церкви 48
1.2.4 Ассирійська Церква Сходу 58
1.2.5 Протестантські конфесійні об'єднання 61
1.2.6 Нові релігійні рухи і секти 73
Висновки 75
РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕКУМЕНІЗМУ 77
2.1 Значення терміна 77
2.2 Актуальність екуменізму 83
2.3 Ціль, мотиви та завдання екуменічного руху 85
2.4 Виміри екуменізму 90
2.4.1 Духовний екуменізм 90
2.4.2 Науковий екуменізм 92
2.4.3 Практичний екуменізм 93
Висновки 95
РОЗДІЛ ІІІ. ІСТОРІЯ ЕКУМЕНІЧНОГО РУХУ 97
3.1 Зародження екуменізму 97
3.2 Інституалізація екуменізму: Всесвітня Рада Церков 99
3.2.1 Етапи створення 99
3.2.3 Члени ВРЦ 105
3.2.3 Католицька Церква і ВРЦ 106
3.2.4 Оцінка діяльності ВРЦ 109
3.3 Нові екуменічні ініціативи:
Глобальний Християнський Форум 110
3.4 Ресурси для дослідження екуменічного руху 111
Висновки 113
РОЗДІЛ ІV. ЕКУМЕНІЗМ І КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА 115
4.1 Предтечі та піонери католицького екуменізму 115
4.2 Темна доба католицького екуменізму 121
4.3 Покращення ставлення до екуменічного руху 125
4.4 Богословські засади екуменізму
у світлі документів ІІ Ватиканського собору 129
4.4.1 Специфіка ІІ Ватиканського Собору 129
4.4.2 Декрет про екуменізм: постання і структура 131
4.4.3 Основні богословські ідеї про екуменізм 134
4.4.5 Значення ІІ Ватиканського Собору для екуменічного руху 163
4.5 Сучасне ставлення Католицької Церкви до екуменізму 165
Висновки 176
РОЗДІЛ V. ЕКУМЕНІЧНІ ДІАЛОГИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 179
5.1 Загальне окреслення екуменічного діалогу 179
5.2 Діалог з православними Церквами 182
5.2.1 Загальна інформація 182
5.2.2 Багатосторонній богословський діалог
у рамках Міжнародної змішаної комісії 183
5.2.3 Проміжні підсумки
католицько-православного екуменічного діалогу 202
5.3 Діалог із дохалкедонськими Церквами 203
5.3.1 Діалог з орієнтальними Церквами 205
5.3.2 Діалог з Ассирійською Церквою Сходу 215
5.4 Діалог зі західними церковними спільнотами 222
5.4.1 З англіканською спільнотою 222
5.4.2 З лютеранами 226
5.4.3 З методистами 230
5.4.4 З баптистами 233
5.4.5 З п’ятидесятниками 235
5.4.6 З євангелистами 237
5.4.7 З реформатами 239
5.4.8 З менонітами 240
5.4.9 З Учнями Христа 241
5.4.10 З Армією спасіння 242
5.5 Діалог зі старокатолицькими
Церквами і церковними спільнотами 243
5.6 Перспективи екуменічного діалогу
з сектами і новими релігійними рухами (культами) 246
5.7 Екуменічна співпраця в діалозі з іншими релігіями 247
Висновки 249
РОЗДІЛ VІ. ПАСТИРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ З ВІРНИМИ НЕКАТОЛИЦЬКИХ ЦЕРКОВ І ЦЕРКОВНИХ СПІЛЬНОТ 251
6.1 Богословські підстави для communicatio in sacris 251
6.2 Доступ до Святих Таїнств 254
6.2.1 Сакраментальна гостинність стосовно вірних
східних некатолицьких Церков 262
6.2.2 Особливості сакраментальної гостинності стосовно вірних
західних некатолицьких Церков і церковних спільнот 265
6.3 Спільна несакраментальна молитва між християнами 268
6.4 Практична співпраця між християнами 271
Висновки 274
РОЗДІЛ VIІ. ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ ТА УКРАЇНА 275
7.1. Історичні корені українського екуменізму 276
7.1.1 Початки Київської Церкви 276
7.1.2 Церковне розділення й перші екуменічні ініціативи
руських церковних ієрархів 279
7.1.3 Поділ Київської Церкви та спроби поєднання у XVIІ ст. 287
7.1.4 Подальший розвиток двох гілок Київської Церкви (XVІІ-ХІХ ст.) 289
7.1.5 Церковні процеси у ХХ ст. 292
7.1.6 Міжцерковні стосунки в Україні в кін. ХХ – на поч. ХХІ ст. 300
7.2 Новітні тенденції у міжцерковних стосунках в Україні 316
7.2.1 Статистичні дані 316
7.2.2 Українське православʼя та екуменізм 318
7.2.3 Екуменічні ініціативи УГКЦ 319
7.2.4 Екуменічна позиція РКЦ 323
7.2.5 Українські протестантські деномінації та екуменізм 325
7.3 Екуменічні структури в Україні 326
7.3.1 Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій 326
7.3.2 Нарада представників християнських Церков України 327
7.3.3 Інші форуми для міжцерковного порозуміння 328
7.4 Основні екуменічні документи УГКЦ 330
7.4.1 Послання патріарха Йосифа (Сліпого)
«Про поєднання в Христі» (3 червня 1977) 330
7.4.2 Пастирське звернення патріарха Мирослава-Івана (Любачівського) «Про єдність святих Церков» (7 квітня 1994) 332
7.4.3 Послання Блаженнішого Любомира (Гузара)
«Один Божий народ у краї на Київських горах» (13 квітня 2004) 335
7.4.4 Екуменічна концепція УГКЦ (22 жовтня 2021) 338
Висновки 347
РОЗДІЛ VIІІ. ЕКУМЕНІЗМ У НЕКАТОЛИЦЬКИХ ЦЕРКВАХ І ЦЕРКОВНИХ СПІЛЬНОТАХ 349
8.1 Православʼя та екуменізм 349
8.1.1 Розвиток православного екуменізму 349
8.1.2 Особливості православної екуменічної позиції 355
8.1.3 Екуменізм та РПЦ 358
8.1.4 Православний антиекуменізм 378
8.2 Дохалкедонські Церкви та екуменічний рух 384
8.2.1 Екуменічні ініціативи т.зв. «монофізитських» Церков 384
8.2.2 Екуменічні ініціативи Ассирійської Церкви Сходу
(т.зв. «несторіянської») 390
8.3 Протестантство та екуменізм 393
8.3.1 Протестантські підходи до християнської єдності та екуменізму 393
8.3.2 Екуменічні тенденції в основних протестантських деномінаціях 396
8.3.3 Загальна характеристика протестантського екуменізму 403
Висновки 405
ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ 407
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 429
ДОДАТКИ 457
№1. Католицькі Церкви 457
№2. Православні автокефальні та автономні Церкви 458
№3. Давньосхідні (дохалкедонські) Церкви 459
№4. Обрядова і конфесійна приналежність східних Церков 460
№5. Деякі західні некатолицькі Церкви і церковні спільноти 462
Про автора 463