Панкевич Г. 

«… знаю, що я пишу свої твори кров’ю мого серця, і саме тут я чую більш, чим в чому іншому свою силу» (В. Барвінський)

Нерідко, на жаль, серед нашої інтелігенції, тобто людей, які займаються розумовою діяльністю, можна почути думку про те, що начебто, християнська релігія наклала негативний відбиток на ментальність українців: безвольність, м’якотілість (дозволяємо «орачам їздити по спинах»), деякі інші риси, що спричинили багатовікову бездержавність народу. Відповідно виникає запитання, чому ж тоді Благовість Христа, яка принесла розквіт, відчуття гідності й добробут багатьом європейським народам, могла зашкодити нашому національному благополуччю? Очевидно, корінь проблеми гніздиться в тому, що наше християнство в багатьох випадках дуже поверхове, часто функціонує номінально, як зовнішня вивіска, за якою нуртує поганство у формі сучасного ідолопоклонства: індивідуалізм, егоцентризм, близоруке мислення, пов’язане з нехтуванням інтересів навколишніх, громади, суспільства.

 Сенейко Д.

Дорога молоде! До твоєї уваги нова рубрика під заголовком «Молоді люди запитують…»… Ідеш туманним вечірнім парком, бачиш молодь, яка сміється, розмовляє, сумує на бічних алеях, і не можеш не почути часто повторюваних майже кожною молодою людиною запитань про неї саму і світ, який оточує її. Як жити правильно і знайти справжнє, постійне щастя? А справжнє кохання аж до смерти? Чи варто вживати алкоголь і наркотики?... Мимоволі відчуваю, як починаю сам ставити подібні запитання перед лицем невідомого майбутнього. Часто підлітки отримують на них суперечливі відповіді, особливо коли вони чують їх від різних психологів, а в гіршому випадку – Свідків Єгови, представників New Age та инших сект, які так активно заманюють і «зомбують» сучасних, розгублених і наляканих, невпевнених у своєму завтрашньому дні людей.

Савчук І.

Постать Святого Миколая, єпископа Мир Ликійських, великого чудотворця ІV століття, зоріє кожному крізь віки сьогодні. Не знайдемо такої людини, котра б не чула про святого. Він є близьким і дітям, і дорослим. Щороку цикл зимових свят розпочинається із вшанування цього подвижника. По всьому світі малеча разом зі своїми батьками з нетерпінням очікують приходу цього святого, котрий упродовж цієї «чарівної ночі» відвідує дітвору.

Сов’як А. 

Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам воплочення Господнє – Його Різдво. Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо. Поряд з українськими традиціями є ще й инші, які по-різному святкуються і мають свій певний колорит. 
Ось як відзначають Різдвяні свята в деяких країнах Європи.

29 вересня 2010 р. перед студентами Дрогобицької Духовної Семінарії прочитав лекцію професор Василь Шендеровський, доктор фізико-математичних наук. Ключовою темою виступу гостя семінарії були його особисті дослідження над історією перекладів Святого Письма на українську мову. Свою лекцію професор почав із запитання: «Чому національна еліта завжди стреміла до того, щоб дати своєму народові переклад Святого Письма рідною мовою?»