Кир Ярослав (Приріз) народився 30 березня 1963 р. у с. Ластівка Турківського району на Львівщині в сім'ї Миколая та Анни (з роду Федак). У 1970 р. пішов до першого класу місцевої школи, а закінчив навчання 1981 р., отримавши диплом про середню технічну освіту. Після військової служби (1981−83 рр.) працював на Дрогобицькому долотному заводі. Світську працю поєднував з навчанням у підпільній греко-католицькій духовній семінарії у Львові під проводом митрополита Володимира (Стернюка). 13 грудня 1987 р. владика Михаїл (Сабрига) на приватній квартирі у Львові висвятив о. Ярослава на диякона, а 4 грудня 1988 р. – на священника. На хвилі виходу УГКЦ з катакомб 1989 р. митрополит Володимир (Стернюк) доручив о. Ярославу Прирізу відродити й організувати греко-католицькі парафії у Старосамбірському районі Львівської області, зокрема: у місті Хирові, у селах Тернава, П'ятниця, Поляна, Сливниця, Старява, Сушиця, Лопушниця, Терло та інших. У 1990 р. за дорученням церковної влади о. Ярослав переїжджає душпастирювати до м. Дрогобича, де служить у місцевому храмі Пресвятої Трійці. Блаженніший Мирослав-Іван (Любачівський) 1991 р. відрядив о. Ярослава Приріза до м. Рима, де він закінчив вищі богословські студії, здобувши 1996 р. науковий ступінь ліценціата східних церковних наук у Папському східному інституті. З початку 80-х рр. в умовах підпільного існування УГКЦ о. Ярослав Приріз підтримував тісні стосунки з Отцями Редемптористами, а 1992 р. вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (Отців Редемптористів), 19 серпня 1994 р. склав монаші обіти у Львівській Провінції. У 1997 р. за дорученням настоятелів монастиря о. Ярослав організував Вищий духовний інститут ЧНІ імені бл. свщмч. Миколая Чарнецького у Львові, де став префектом студентів та викладачем східного богослов'я. У 1999 р. Генеральний уряд Отців Редемптористів призначив його членом Генерального секретаріату формації при Генеральній управі ЧНІ в м. Римі терміном на 6 років, а 2005 р. цей термін було продовжено. У 2001 р. о. Ярослава призначено ректором Вищого духовного інституту імені бл. свщмч. Миколая Чарнецького та ігуменом монастиря Святого Альфонса у м. Львові. У червні 2005 р. владика Юліян (Вороновський), за згодою проводу Отців Редемптористів, призначив о. Ярослава Приріза протосинкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. 2 березня 2006 р. він був іменований на єпископа-помічника цієї єпархії, а 29 квітня 2006 р. у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича отримав єпископські свячення з рук Глави й Отця – Патріарха УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара) (співсвятителі: владики Юліян (Вороновський), Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, та Михаїл (Сабрига), Єпископ Тернопільсько-Зборівський). 21 квітня 2010 р. владика Ярослав піднесений до гідності єпископа-коад'ютора Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 27 жовтня 2011 р., після прийнятого зречення владики Юліяна (Вороновського) з уряду Єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владика Ярослав перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією, а 24 грудня 2011 р. Блаженніший Святослав, Глава й Отець УГКЦ, увів його на престол Самбірсько-Дрогобицької єпархії. За рішенням Синоду Єпископів УГКЦ від 15 вересня 2008 р. Преосвященний владика Ярослав (Приріз) здійснює служіння Голови Богословського відділу Патріаршої курії УГКЦ.
|