Віталій Миська

Сьогодні, в час секуляризації, індивідуалізму і матеріалізму, така якість, як безсрібництво, не завжди розуміється і оцінюється суспільством. Часто навіть якщо хтось чинить добро, то очікує за це винагороди, подяки чи похвали. Такий шлях досягнення людиною святості, як безсрібництво, не викликає у багатьох захоплення. Епоха споживацтва і погоні за насолодою виключає саму його можливість. Тим не менше, у церковній традиції існує особливий вид святих – безсрібники, сама присутність яких у літургійному календарі спонукає нас замислитися над цим феноменом та наслідувати його.

Василь Салій

Гроші впродовж віків є невід'ємною частиною людського життя, супроводжуючи і регулюючи стосунки як між окремими індивідуумами, так і суспільствами. Однак з історії і повсякденного досвіду знаємо, що гроші провокують чимало проблем між людьми. Причиною цьому є небезпечна хвороба – грошолюбство. У цій статті спробуємо описати цього, без перебільшення, страшного ворога нашої душі і застерегти, як не стати його жертвою.

ВСТУП
Ця дипломна робота є спробою поглянути на постать та вчення відомого візантійського богослова, ісихаста і церковного діяча ХІV ст. Григорія Палами. Його ім’я і богословські підходи залишаються і до сьогодні контроверсійними. Як зазначає Віктор Жуковський, оцінки постаті і богослов’я Палами неоднозначні. Одні розуміють богослов’я Палами в контексті церковного Передання, сприймаючи його як богословський патристичний синтез. За роль, яку Григорій Палама відіграв в осмисленні патристичного богослов’я, його часто порівнюють із Томою Аквінським, називаючи «Томою Аквінським Східної Церкви». Інші ж хибно співвідносять ім’я Палами з «новим і незвичайним ученням», яке він нібито привніс у церковно-догматичну свідомість у період перед остаточним крахом Візантійської імперії.

п. Тарас Жеплінський, випускник ДДС

В книзі Буття ми знаходимо, що Бог є люблячим Батьком. Він дбає про людину, яку сотворив, – поселяє її в Едемському саду, дає владу над усім творінням, кличе до спілкування із Собою (див. Бут 1-2). Дарує, отже, людині всі умови та засоби для повноцінного життя. Ісус Христос, однак, прийшовши відкриває нам ще більше про наше перебування у світі. В одній зі своїх притч (див. Мт 21, 33-46) Спаситель повторює за автором книги Буття, що Царство Небесне подібне до Господаря, що насадив виноградник, приготував всі умови для праці, і – додає щось нове, – найняв (!) до нього робітників.

Володимир Литвин

Про корупцію в Україні говорять вже давно. На державному рівні неодноразово застосовували відповідні заходи щодо боротьби з цим ганебним явищем, але, на превеликий жаль, масштаби корупції в Україні з кожним роком зростають. В чому небезпека такого явища? Яке ставлення Церкви до корупції? Відповіді постараємось дати у цій публікації.

ВСТУП
Проблематика іконопочитання була і залишається актуальною. Як в часи Вселенських Соборів, так і в сьогоднішніх реаліях існує чимало сект та релігійних рухів, котрі відкидають ікону, неправильно розуміючи її сутністно. Більше того, багато християн дуже часто до кінця не усвідомлюють справжнього значення ікони, і, тим самим, сприймають її як свого роду якийсь «оберіг», наділений магічною силою. Виходячи з цього вважаємо, що опрацювання богослов’я ікони, запропоноване у нашій дипломній роботі, послужить кращому розумінню сенсу ікони, а водночас і поглибленню християнської віри.

Андрій Витівський

... «стиль» нашого часу. Неоглядність міст, в яких губиться людська особистість; будівлі, високі, наче гори; безперервне акустичне бомбардування радіо; газетні заголовки, які змінюються тричі на день, не даючи часу зметикувати, що ж тут насправді важливе – все це лиш виокремлені риси загального стану речей, при яких індивід протистоїть величинам, які не залежать від нього, та відчуває себе піщинкою у порівнянні з ними.

Юрій МИСІВ

Божественна Літургія св. Йоана Золотоустого вражає вірних: зір – своєю пишнотою (одяг священнослужителів та розпис храму), слух – прекрасними богословськими текстами та гарними мелодіями, нюх – запашним кадильним димом, дотик – поцілунком ікон та смак через прийняття Пресвятої Євхаристії. Можемо сказати, що Літургія дає поживу для всіх п’яти органів нашого чуття та інтегрує всю людину.

Олег ВОВК

У Святому Письмі знаходимо такі слова: «Коли двоє з вас згодяться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним, бо де двоє або троє зберуться в моє ім’я, там я серед них» (Мт 18, 20). Безперечно, що цими словами Ісус Христос наголошує на важливості та силі спільної молитви. Про її силу свідчить спільна молитва святих апостолів. Коли вони однодушно звернулися до Бога зі щирою молитвою, то «затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали Слово Боже» (Ді 4, 31).

ВСТУП

Актуальність цієї праці випливає з перспективи майбутнього душпастирювання. Священику необхідно мати добрий фундамент, який може, і повинен формуватись на творах святих Отців. Святитель пише цей трактат в епоху становлення християнства, тобто у час боротьби з поганством та різними лжевченнями. З проголошенням Медіоланського едикту християнство вийшло з катакомб, почало розвиватись, проте залишилась велика кількість прихильників юдаїзму, поганства, які бажали відродити стародавні культи. У трактаті Велике огласительне слово (Λόϒος κατηχητικός) є основні інструменти для розуміння християнства та апології проти відповідного негативного впливу.