о. Мирон Бендик, ректор ДДС

Наш Спаситель Ісус Христос згадує про «кесаря» у відповідь на питання фарисеїв: «Чи вільно давати кесареві податок, чи ні?» (Мт 22, 18). Фарисеї мали на увазі римського кесаря, до імперії якого на той час належала їхня батьківщина Юдея. Разом із тим коріння їхнього запитання сягає глибше і виходить поза рамки тодішньої політичної ситуації. Бо й справді: якщо Юдея – частина Обіцяної землі, яку Бог передав Своєму народові в дар, то який податок має стягати людина (кесар) із Божого дару, який не є її (людини) власністю?

о. Степан УГРИН

Сам заголовок статті видається трохи незвичним, адже людина, що переймає практику посту, постить для чогось, а не про щось. Однак все ж такий вислів, видається, звучить краще, щоб підкреслити один доволі важливий момент нашого життя – власні гріхи чи, може навіть краще сказати, «темну сторону» кожного із нас. Про неї ми, взагалі-то, більше воліємо мовчати, ніж говорити. В деяких східних народів є такий вислів-запитання: «про що мовчиш?». Саме над тим, про що мовчимо, й годиться попрацювати в час Великого Посту, адже «Правдивий піст – це усунення гріхів», - повчав Василій Великий.