РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 07/07 У Дрогобицькій духовній семінарії відбулися вступні випробування
- 07/07 Звідки Церква бере гроші та куди їх спрямовує?
- 06/07 Павло ЗАХАРЯК, «Феномен трансгуманізму: виклики і загрози для суспільства» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 04/07 Божа економіка
- 03/07 Володимир АНДРУХІВ, «Почаївська лавра в унійний період» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
Найпопулярніше
- Відносини працедавця і працівника у світлі християнського віровчення
- Людина є те, що вона їсть – молода людина і сучасна культура споживацтва
- Економічний розвиток і Боже покликання людини
- Грошові валюти у Святому Письмі
- Монах, який продав свій «Феррарі»
- Ощадність (ефективність) використання економічних ресурсів
- о. Тит Войнаровський – «міністр економіки» УГКЦ
|
Категорія:
Проект "Оцифрована спадщина" > Різне
Сторінки: 7
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1919
Link:
Завантажити |
| Візитів: 84923 | |
|
Опис
Ця брошурка віддрукована у друкарні греко-католицької капітули у Перемишлі у 1919 р. Містить пастирське послання, укладене за підсумками наради, яка відбулася 26 серпня 1919 р.Б. у Перемишлі. Три правлячі архиєреї Галицької митрополії звертаються до свого духовенства і вірних з огляду на події, пов'язані з закінченням ІІ світової війни. Обставини появи цього документа добре вияснюють наступні слова: "Ми єще не були вспіли вилічити тяжких ран завданих попередною війною, коли нова війна, гірша від першої, перейшла знищенєм цілу нашу вітчину. Нещасливий для нас був єї оборот. Польскі війска заняли цілий край. Оден Бог знає, кілько прийшло ся перетерпіти нашому бідному народови. А до нещасть війни прилучають ся иньші. Тисячі невинних жертв мирного населеня вязнені по тюрмах гинуть на пошести або голодують і зносять невисказані фізичні і моральні терпіня. Видаєсь, що весь нарід сказаний на загладу. Премного убійств І рабунків уходить безкарно. Пятьох сьвящеників замордованих, а сотки їх вязнених або вивезених. Много церквей, наичильнїйші монастирі зрабовані. Множество парохій позбавлених душпастирів" (с.3-4). Тому єпископи повчають: "Але не підуть на марне анї ті жертви, анї наші терпіня. Всевишний почислить кожду сльозу і кожде добре діло і верне благословенєм на наших дітях то, що ми в сльозах сіяли. Одного лиш потреба, щоб весь нарід зрозумів конечність повернути до Господа Бога, щоби всі поставили собі метою житя, дбати передусім о Боже Царство, о Божу праведність, о справедливість і правду, щоб зрозуміли, що основою житя є Божі правди, які запевняють обичайність одиниць і народів. Иньшою дорогою не дійде ніхто до благородних і тревалих успіхів" (с.6). |
|
|
Дата: Середа, 28 лютого 2018 22:29
|
|





