Книга видана Львівським ставропігійним братством при храмі Успення Пресвятої Богородиці у 1666 р. Наприкінці книги вказано, що це вже друге видання, яке побачило світ "при правлінні його милості короля Івана Казимира" і "за благословенням святіших четверопрестольних патріархів, преосвященних митрополитів і боголюбивих єпископів".

Серед іншого книга також містить "Послідованіє священнодіаконства си єстъ како служит дїакон съ ієреем на Великой Вечерни, Утрни же и Литургіи", або т.зв.  "Діатаксіс" або "Устав" Філотея Коккіноса (бл.1300–1379), ігумена Великої Лаври на Афоні та константинопольського Патріарха в 1353–1354 і 1364–1376 рр. Завдяки його авторитету були чітко прописані дії священнослужителів і мирян, а також вказівки про промовляння певних молитов у відповідних місцях відправи (зокрема, і молитви перед богослужінням, на одягання в ризи і т.д.). В той час як багато дофілотеївських діатаксисів не містили дияконських рубрик, то в Філотеївському вони дуже детально прописані. Важливою особливістю є й скрупульозний опис Проскомидії.