РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 08/11 Вечірня з Литією та Утреня з нагоди свята Архистратига Михаїла та всіх небесних сил
- 08/11 Семінаристи взяли участь у тренінгу «Командотворення»
- 05/11 Пастирська практика VI курсу: Люди із порушеннями слуху
- 05/11 Вселенські собори в історії
- 04/11 У Дрогобицькій духовній семінарії відбулося відкрите засідання УБНТ, присвячене 430-й річниці Берестейської унії [ВІДЕО]
Найпопулярніше
- Загальні Папські синоди Католицької Церкви
- Опозиція до II Ватиканського собору (лефевристи, седевакантисти, догналіти)
- Псевдо-Діонісій Ареопагіт «Про церковну ієрархію»
- «Русскій мир»: небезпеки для християнства і світу
- Синодальний шлях папи Франциска
- Церковне віровчення
- Роздуми за мотивами «Черевиків рибалки»
| Чи дозволяє Церква трансплантацію органів? |
|
|
|
|
Ігор Бриндак
У Святому Письмі описані два цікаві випадки, які, на перший погляд, начебто не стосуються нашої теми: «Потім Йосиф повелів своїм слугам-лікарям набальзамувати батька. І лікарі забальзамували Ізраїля» (Бут. 50, 2). Варто зробити одне пояснення – тут під словом Ізраїль мається на увазі не народ, а друге ім’я Якова, батька Йосифа. Наступна цитата: «І помер Йосиф, мавши сто десять років, а вони забальзамували його і поклали у труну в Єгипті» (Бут. 50, 26). На межі XVI – XVII століть (1567 – 1622) жив видатний подвижник, святий Франциск де Саль, або Салезій. Так от, він у своєму заповіті написав, щоб після смерті його тіло було передано лікарям для медичних дослідів. І цей заповіт не став перешкодою у канонізації цього святого, яка відбулася у 1665 році. Конкретніше про цей випадок див. «Заповіт святого Салезія» (Жива вода. № 11, 2017). І хоча це теж ще не трансплантація, але досить близька до цього річ. Отож, як бачимо, передача органів для трансплантації згідно заповіту після смерті не суперечить вченню Церкви. Однак умисно пришвидшувати смерть самому собі чи комусь іншому заради отримання органів однозначно заборонено.
|






