РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 12/10 Шестикурсники ДДС ознайомились з особливостями академічного капеланства
- 11/10 У Дрогобицькій семінарії пройшли "Козацькі забави"
- 11/10 Семінаристи обрали нового декана на 2024-2025 навчальний рік
- 11/10 Студенти VI-го курсу ДДС ознайомились з єпархіальною Комісією у справах сакральної архітектури і мистецтва
- 10/10 Шестикурсники відвідали військовий госпіталь [ВІДЕО]
Найпопулярніше
Наука сектантів і Католицька Церква |
Категорія:
Проект "Оцифрована спадщина" > Різне
Автор:
Дворянин Григорій
Сторінки: 176
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1935
Link:
Завантажити
|
|
Візитів: 87485 | |
Опис
Видана у 1935 р. у м. Львові видавництвом "Русалка" і присвячена сімдесятилітньому ювілею від дня народження та тридцятип'ятилітньому від дня єпископських свячень митрополита Андрея (Шептицького), ця книга п. Григорія Дворянина поділена на дві частини. У першій автор розглядає історичний розвиток кількох протестантських течій (дослідники Св. Письма, адвентисти, баптисти, євангельські християни та п'ятидесятники) та торкається питань їх організації та розповсюдження. У другій частині йдеться про вчення цих течій. Митрополит Андрей написав вступ до цієї праці, в якому, зокрема, пише: "Старанно опрацьована книжка п. Г. Дворянина про історію та науки сект, яку цим й поручаемо Всч. Духовенству, буде для багатьох дійсною поміччю в душпастирській праці. Бо багато з тих сект в Америці чи в Німеччині, зєднавши собі людей багатих, розвинули широку діяльність, що дійшла аж до нашого краю і до многих наших сіл. Кромі цього різні сектанські школи в Сполучених Державах та в Канаді виховали наших сиріт, які тим способом стали пасторами і проповідниками різних вірувань". митрополит також коротко пояснює поставу греко-католицьких душпастирів перед викликом поширення серед вірних сактантських вчень. |
|
Дата: Четвер, 16 лютого 2012 23:43
|
Коментарі
Крім того, як видається, використання наразі щодо більшості течій сучасного протестантизму терміну "сектанти" є не дуже вдалим і дещо застарілим. Тим паче, що оте явище ("сектантство") являє собою не стільки якісь конкретні деномінації, скільки, передусім, певним способом релігійного мислення і відповідного поводження. Тобто, справжніми сектантами можуть бути (і нерідко направду є) і православні, і католики, і різні протестанти.
А також: отаке штучне "чіпляння" до окремих протестантських еклезіальних спільнот означення "сектанти", до того ж, нині є КОНТРПРОДУКТИВН ИМ, бо - так чи так, але - суперечить букві і духу рішень та ухвал ІІ Ватиканського Собору, у т. ч. щодо пошуку шляхів для кінцевого осягнення християнської єдності.