Translate into...
Newsletter
- 25/07 Наука, яка веде до Бога
- 23/07 Василь Когут, «Католицько-ісламський діалог на основі документу ІІ Ватиканського собору "Nostra Aetate "» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- 22/07 Чи можна довіряти теоріям еволюції?
- 18/07 Священниче покликання у світлі шляху біблійного Мойсея
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
Most Read
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
«Прийдіть до Мене всі…», та «не будьте літеплі» |
![]() |
![]() |
![]() |
Андрій ВИТІВСЬКИЙ
«Це приклад з кораблем дуже повчальний, але до чого тут споруда церкви?», – скажете Ви. Ну, почнімо дещо здалеку. Протягом життя ми бачимо церкви різноманітних форм: круглі, хрестоподібні, квадратні, кожна з яких має певне символічне значення. Цікаво, що квадратна форма символізує Ковчег Ноя, де спільнота людей є мандрівниками до Царства Небесного. Тут, власне, й виникають потреби виконання нами різних обов’язків, аналогічно до корабля. Уявімо собі Літургію без паламаря, свічконосців, дяка чи церковного хору, або церкву з повною відсутністю естетичного вигляду – подвір’я непокошене, паркан повалений. Думаю, нікого з нас така ситуація не надто тішила б. Такому «кораблю» загрожує небезпека. Тому Конституція ІІ Ватиканського Собору гласить, що участь мирян в Літургії повинна бути «повною, свідомою, дієвою», що стосується кожного християнина, а не тільки паламаря і скарбника! Християнином є кожен, хто отримав Таїнство Хрещення. Тому, якщо виникатиме питання, чи брати дитину до церкви, відповідь, безсумнівно, - «так». «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:13). Думаю, ці слова Христос адресує кожному з нас. Не дивуймось, що діти не слухають уважно молитву чи проповідь, що не можуть стояти рівно, що розмовляють, що до всього хочуть доторкнутись – така вже їхня природа. Якби Христос не хотів бачити їх такими, то «відмінив» би дитинство. Але що ж це за життя без дитинства? Думаю, кожен в галереї найкращих спогадів містить певні події з дитинства, а оповиті пеленою казковості вони є чи не найкращими. Не забираймо це й у своїх дітей! Зробімо Літургію святом для них, адже це і є свято – Бенкет Господа, що й ми самі не завжди розуміємо. Звичайно, дітей потрібно готувати до Служби Божої: навчити хреститись, приступати до Святого Причастя, чемно поводитися у храмі тощо. Та не раз бачимо, як батьки кричать на дітей чи застосовують до них й інші «санкції», бо ті «крутяться», та зрозуміймо, що наша нетерпеливість може стати підставою того, що церква ввійде в список неприємних відчуттів дитини і навіть в дорослому віці вона підсвідомо відчуватиме дискомфорт або й взагалі відкине її як щось чужорідне. Отож, дорогий читачу, пам’ятай, що корабель Церкви потребує Тебе. Будь активним! Та не забуваймо, що головним мотивом має бути любов, адже читаємо: «…якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи» (1 Кор. 13, 3). Андрій ВИТІВСЬКИЙ«Прийдіть до Мене всі…», та «не будьте літеплі» //СЛОВО № 3 (59) 2014, с.7
|