РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- 20/07 Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
«Прийдіть до Мене всі…», та «не будьте літеплі» |
![]() |
![]() |
![]() |
Андрій ВИТІВСЬКИЙ
«Це приклад з кораблем дуже повчальний, але до чого тут споруда церкви?», – скажете Ви. Ну, почнімо дещо здалеку. Протягом життя ми бачимо церкви різноманітних форм: круглі, хрестоподібні, квадратні, кожна з яких має певне символічне значення. Цікаво, що квадратна форма символізує Ковчег Ноя, де спільнота людей є мандрівниками до Царства Небесного. Тут, власне, й виникають потреби виконання нами різних обов’язків, аналогічно до корабля. Уявімо собі Літургію без паламаря, свічконосців, дяка чи церковного хору, або церкву з повною відсутністю естетичного вигляду – подвір’я непокошене, паркан повалений. Думаю, нікого з нас така ситуація не надто тішила б. Такому «кораблю» загрожує небезпека. Тому Конституція ІІ Ватиканського Собору гласить, що участь мирян в Літургії повинна бути «повною, свідомою, дієвою», що стосується кожного християнина, а не тільки паламаря і скарбника! Християнином є кожен, хто отримав Таїнство Хрещення. Тому, якщо виникатиме питання, чи брати дитину до церкви, відповідь, безсумнівно, - «так». «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:13). Думаю, ці слова Христос адресує кожному з нас. Не дивуймось, що діти не слухають уважно молитву чи проповідь, що не можуть стояти рівно, що розмовляють, що до всього хочуть доторкнутись – така вже їхня природа. Якби Христос не хотів бачити їх такими, то «відмінив» би дитинство. Але що ж це за життя без дитинства? Думаю, кожен в галереї найкращих спогадів містить певні події з дитинства, а оповиті пеленою казковості вони є чи не найкращими. Не забираймо це й у своїх дітей! Зробімо Літургію святом для них, адже це і є свято – Бенкет Господа, що й ми самі не завжди розуміємо. Звичайно, дітей потрібно готувати до Служби Божої: навчити хреститись, приступати до Святого Причастя, чемно поводитися у храмі тощо. Та не раз бачимо, як батьки кричать на дітей чи застосовують до них й інші «санкції», бо ті «крутяться», та зрозуміймо, що наша нетерпеливість може стати підставою того, що церква ввійде в список неприємних відчуттів дитини і навіть в дорослому віці вона підсвідомо відчуватиме дискомфорт або й взагалі відкине її як щось чужорідне. Отож, дорогий читачу, пам’ятай, що корабель Церкви потребує Тебе. Будь активним! Та не забуваймо, що головним мотивом має бути любов, адже читаємо: «…якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи» (1 Кор. 13, 3). Андрій ВИТІВСЬКИЙ«Прийдіть до Мене всі…», та «не будьте літеплі» //СЛОВО № 3 (59) 2014, с.7
|