РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- 20/07 Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- 16/07 Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- 12/07 Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
«Радуйся, Богородице, осново віри непохитна» |
![]() |
![]() |
![]() |
– такими словами ми величаємо Пресвяту Богородицю в словах акафісту. Бо саме Вона є прикладом віри для нас. Вона – та, яка завжди приймає з вірою волю Божу, знаючи те, що Його воля є найкращою. Можливо, дорогі брати, як і кожна людина, Марія переживала, як складеться Її життя. Напевно Вона мала свої життєві плани, уявлення, про Своє майбутнє життя, як і кожен із нас, але завдяки Своїй вірі, своєму довір’ю до Бога Вона каже: «Ось я слугиня Господня, хай станеться зі мною по твоєму слову». Вона каже Господу «Так» на все те, що Господь приготував Їй, і тим нас навчає, щоб ми не боялись приймати те, що пропонує нам Господь. І не тільки в якійсь частині, але в цілості, бо дуже часто в нашому житті є важливі моменти, ситуації, коли треба вибирати – прийняти чи відкинути той шлях, який пропонує нам Господь.Можливо, браття, він буде не завжди легкий, а складний і тернистий, але дорога Марії теж не була легкою. Багато терпінь випало на Її життєвому шляху, але Вона приймає усе, чим і нас навчає, щоб ми долали свій страх і йшли цією дорогою, яку нам приготував Господь.Марія завдяки своїй вірі та надії на Бога у те що Господь не залишить її у житті і нам показує те, щоб ми завжди мали надію на Бога. Богородиця це показує на прикладі коли помирає Христос, бо усі втрачають надію. Надію на Христове воскресіння, лише Вона єдина не втрачає надії та віри. Наша християнська надія не є оптимізмом, який живе гаслом, що треба завжди очікувати на краще. Це є надія,яка іде по той бік світських очікувань та можливостей, саме така надія була в Божої Матері. Тому нам необхідно живитися такою надією, яку Вона нам випромінює.
Дорогі браття, якщо християнство є релігією надії, то ця надія має мати, якусь підставу. Такою підставою та основою є правда, яку нам обявивХристос- це є Любов. Усе благо, усе добро, уся надія та усі сподівання походять від цієї однієї Любові виявом, якої є Ісус Христос. Св. Апостол та євангелистЙоан пише: «Ми пізнали та увірували у ту любов, яку Бог має до нас. Бог є Любов, і хто перебуває в Любові той перебуває в Бозі, І Бог перебуває в ньому». Якщо нас Бог полюбив від віків, то ми немаємо чого боятися та тривожитися про своє майбутнє. Бо Бог не лишає нас на призволяще Його Любов береже нас даючи нам повне майбуття, щасливе без кінця. Вона розуміла, що початком нашої Любові до Бога є вдячність Божому милосердю, адже все що ми маємо, ми завдячуємо Богові. «Любов же не полягає у тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав свого Сина-примирення за гріхи наші» - каже євангелист Йоан. Тому, дорогі брати, не біймось! НЕБІЙМОСЬ залишити свої плани! Бо вони не зроблять нас щасливими, а кажімо Богові «Так», у вірі та любові вибираючи те, що Він нам приготував, і ніколи не будемо розчаровані в житті. Бо Господь – наш люблячий Батько, Який знає, що для нас буде краще. Тому довірмося Йому, а Богородицю поставмо собі за взірець, бо Вона є Провідницею у вірі для нас і усієї Церкви.
|