РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 05/12 Семінарійний вечір гумору з нагоди празника св. Миколая
- 30/11 Приміційна Літургія випускника ДДС о. Андрія Копистинського у свято св. Андрія Первозванного
- 25/11 Празник Введення в храм Пресвятої Богородиці у Братстві
- 23/11 Дрогобицька семінарія вшанувала жертв Голодомору
- 22/11 Семінаристи ДДС взяли участь у віче з нагоди дня Гідності України
Найпопулярніше
Послання Митрополита Йосифа на Великий Піст 1962 р.Б. |
Мир і благословення! У ці Великопосні дні стає нам перед очі ясніше, як ніколи, правда жертви і любові Хр[иста] до нас. Її треба добре собі пригадати і відсвіжити в пам’яті. Своїми терпіннями і смертю Спаситель вповні заслужив нам відкуплення і спасіння від гріха, але в своїй всемудрості Він оставив і частину страдань для нас, щоби ми із свого боку спричинялись і лучились з Ним тісно в ділі нашого відкуплення. Щоби ми складали свої тіла на жертву живу, святу, милу Богові (Рим 12, 1). Вправді Бог зсилає на нас всякі терпіння, але Він хоче, щоби ми і добровільно і радо брали на себе якісь хрести і умертвлення, не лякались болю в ім’я віри, поконували свої пристрасті і забаганки, нехіть і отяжілість, відмовляли собі деякі приємності та тим засвідчили нашу добру волю в службі і любові Хр[иста]. Так треба розуміти слова св. Павла в посланні до Євреїв, що без жертви нема спасіння. Христос провів сорок днів на відлюдді і в самоті, в горячій молитві і строгому пості. Цей приклад ставить нам перед очі св. Церква, бо піст і молитва, – це найпевніші засоби спасіння. Вони поскромлюють і очищують тіло і душу христіянської людини і доводять її до св. Сповіді і св. Причастя, бо ними повинно кінчитись великопосне каяння. Тоді щойно належно може кожний христіянин празднувати Христове Воскресіння. Нехай, отже, ці великопосні застанови, повага і сум в часі пам’яті Хр[исто]вих страстей і смерті, передусім в страсному тижні, осяюють Ваші душі і тіла, скріпляють безсилість і надію у всіх прикростях і недолегливостях. Це справді найсуворіший час, але і найблагодатніший в християнському році. Світ любується в переситі, надмірному уживанні матеріяльних дібр, в їді, напитку і розгнузданості пристрастей, але він не находить в них остаточного вдоволення і щастя. Хр[ист]ова Церква навпаки, поручає навіть любуватись в пості і молитві і каянні, щоби цим заслужити і приготовитись до справдішної душевної радості, в першу чергу до радості з Хр[исто]вого Воскресіння. Бла[гословення Господнє на Вас] + Йосиф Д[ано] [на] Поч[атку] В[еликого] П[осту] [196]2
|