Перекласти на...
Нові матеріали
- 10/08 Ярослав Мисак, «Душпастирське служіння та національно-просвітницька діяльність пароха Стебника о. Петра Мекелити (1919-1946рр.)» (науковий керівник - о. д-р. Володимир Івасівка, рецензент – ліц. Ігор Бриндак)
- 31/07 Володимир Мисів, «Взаємозв’язок Таїнств Хрещення, миропомазання та Євхаристії. Літургійні тексти та церковна практика УГКЦ» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
- 28/07 ЕФФАТА ДДС: Християнин і захист Вітчизни. Частина 2 (випуск №25) [ВІДЕО]
- 25/07 Марко Стахнів, «Легалізація Української Греко-Католицької Церкви на тлі суспільно-політичної ситуації 1985-1991 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- 20/07 Михайло Карпінець, «Богословсько-літургійне значення священичих молитов Літургії Передшеосвячених Дарів у Візантійській традиції» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
Найпопулярніше
- Іван Іваненко, «Устрій відродженого чоловічого Студійського монашества в Україні від 1898 р. до сьогодення» (науковий керівник - вл. Григорій Комар, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Іван Рожак, «Роль Таїнства Покаяння в євангелізаційній діяльності УГКЦ» (науковий керівник - о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик)
- Іван Злупко, «Пастирська діяльність блаженного священномученика Василія-Всеволода Величковського у 1920-1969 рр. (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- Марко Стахнів, «Легалізація Української Греко-Католицької Церкви на тлі суспільно-політичної ситуації 1985-1991 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- Михайло Карпінець, «Богословсько-літургійне значення священичих молитов Літургії Передшеосвячених Дарів у Візантійській традиції» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
- ЕФФАТА ДДС: Християнин і захист Вітчизни. Частина 2 (випуск №25) [ВІДЕО]
- Володимир Мисів, «Взаємозв’язок Таїнств Хрещення, миропомазання та Євхаристії. Літургійні тексти та церковна практика УГКЦ» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
РОЗДІЛИ САЙТУ
Віденська битва |
![]() |
![]() |
![]() |
Спочатку коротко про сюжет. 1683 рік. Турецький султан Магомет IV задумує завоювати Європу. Першою на його шляху стоїть Австрія. Тому султан та його оточення розробляють план облоги і подальшого взяття столиці Австрії – Відня. До того ж, для турецької армії складаються сприятливі зовнішні обставини, а саме напружені, майже до стану війни, відносини між Австрією і Францією. Здавалося, Австрія приречена, а з нею і сусідні країни. Організувати захоплення міста султан доручає своєму великому візиру Кара-Мустафі. Облога міста триває від 14 липня по 11 вересня 1683 року. Захисники бачать, що в них закінчуються харчі і боєприпаси. Ситуація ускладнюється. Але в найбільш несподіваний момент приходить несподівана допомога. Допоки йшла облога, до Австрії прибув папський легат, монах-капуцин отець Марко. Він зумів організувати хрестовий похід для захисту Відня. Армію хрестоносців очолив польський король Ян ІІІ Собєський. 11 вересня 1683 року відбувається Віденська битва, в якій турецькі війська розгромлені і християнська цивілізація врятована. А тепер поговоримо про ті речі, які залишилися за кадром, проте варті уваги. У фільмі серед захисників австрійської столиці та учасників битви згадуються австрійці, німці, італійці і поляки. Однак там брали участь представники ще однієї нації – українці. Так, багато наших земляків також воювало за звільнення Відня, а про деяких пам’ять збереглася до сьогоднішнього дня. У фільмі показано, як до австрійського командування прибігає чоловік і попереджає про наближення турків. Коли питають його ім'я, він говорить – Єжи Кульчицький. З цього можна зрозуміти, що він поляк. Насправді його звали Юрій Кульчицький. Він уродженець села Кульчиці, що на Самбірщині. І хоча у стрічці цей чоловік показаний лише у декількох епізодах, в реальності його роль була набагато більшою. Бо в часі облоги Юрій Кульчицький, переодягнувшись у турецький одяг, пройшов через усі сторожі, добрався до хрестоносців і вказав шлях, куди потрібно наступати. А після закінчення битви став засновником першої у Відні кав’ярні. Все це у стрічці, на жаль, упущено. Зате у самій Австрії Кульчицького пам'ятають. У Відні йому стоїть пам'ятник, а одна з вулиць міста називається «Кульцштрассе», тобто вулиця Кульчицького. У 1676 році отець Марко відвідував важкохвору черницю Вінценту Франческані, яка 13 років була прикутою до ліжка, але після молитви капуцина вона повністю одужала. Вістка про чудо набула широкого розголосу. І тоді настоятелі ордену капуцинів дали благословення отцю Марко проповідувати по цілій Європі. Він відвідав з місійними подорожами Італію, Німеччину, Бельгію, Австрію, Чехію, Угорщину. Був змушений проповідувати на вулицях і майданах, бо храми не могли вмістити такої кількості охочих почути його слово. І всюди проповіді отця Марко супроводжувалися чудесними зціленнями, одне з яких показане у фільмі. Помер Марко з Авіано у 1699 році. У 2003 папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним. (Конкретніше про нього див. «Капелан-чудотворець» // Жива вода, № 12, 2013; ця стаття є також на сайті Дрогобицької духовної семінарії). Кульмінаційним моментом у стрічці стає проповідь отця Марко до воїнів перед битвою, у якій він, зокрема, закликає: «Захистіть віру, щоб ваші діти могли вільно величати Господа, могли любити Ісуса і бути вільними». Суть цих слів є цілком зрозумілою: захист віри – це і є захист свободи, захист майбутнього. Однак у фільмі опущений інший момент. Перед своєю проповіддю отець Марко закликав кожного воїна приступити до Сповіді. І після Сповіді та Літургії всі вони відмовили вервицю. Повернемося ще на 140 років назад: всі напевно чули про святу Жанну д'Арк, яка звільнила Францію від англійської окупації. Але, можливо, не всі знають, що перед кожною важливою бойовою операцією Жанна наполягала, щоб кожен з вояків її загону приступив до Сповіді, якщо вони хочуть перемогти. Як бачимо, Покаяння приносить цілком реальні перемоги. Це все є актуальними для нашого часу: перемігши себе, тобто усунувши зло із себе через Святі Тайни Покаяння та Євхаристії, ми зможемо перемогти і всі інші труднощі. Час Великого посту є для цього особливого сприятливим. Скористаймося із можливості очистити свою совість та поєднатися з Христом, і тоді, як казав Блаженний Марко з Авіано, захистимо і віру, і свободу, і майбутнє для наступних поколінь. Ігор БРИНДАК, Віденська битва, З Любов’ю у світ № 3 2018
|