РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 14/09 Семінаристи помолилися Вечірню та Утреню з нагоди празника Воздвиження Хреста Господнього
- 10/09 Шестикурсники відвідали єпархіальний Карітас
- 07/09 Молитовне святкування Різдва Пресвятої Богородиці
- 07/09 Розпочалось навчання у Малій семінарії та на Підготовчих курсах
- 06/09 Студенти 6-го курсу ознайомилися з особливостями душпастирського служіння серед безхатченків
Найпопулярніше
- Іван Підлубний, «Гріх і покаяння у творі преподобного Івана Ліствичника "Ліствиця"» (науковий керівник – о. д-р. Роман Федько, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Наука, яка веде до Бога
- Богдан Огоновський, «Роль Князя Костянтина-Василя Острозького в унії Київської Митрополії з Римським Апостольським Престолом» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Роман Андрійовський)
- Богдан Піддубний, «Роль батька у сім’ї на основі книги Юзефа Августина "Бути батьком"» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- О. Михайло Зубрицький – літописець бойківського краю
- Незалежність як особова зрілість
- Микола Прунчак, «Етика подружнього життя в Ісламі» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – ліц. Василь Салій)
Категорія:
Проект "Оцифрована спадщина" > Різне
Сторінки: 7
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1919
Link:
Завантажити
|
|
Візитів: 62455 | |
Опис
Ця брошурка віддрукована у друкарні греко-католицької капітули у Перемишлі у 1919 р. Містить пастирське послання, укладене за підсумками наради, яка відбулася 26 серпня 1919 р.Б. у Перемишлі. Три правлячі архиєреї Галицької митрополії звертаються до свого духовенства і вірних з огляду на події, пов'язані з закінченням ІІ світової війни. Обставини появи цього документа добре вияснюють наступні слова: "Ми єще не були вспіли вилічити тяжких ран завданих попередною війною, коли нова війна, гірша від першої, перейшла знищенєм цілу нашу вітчину. Нещасливий для нас був єї оборот. Польскі війска заняли цілий край. Оден Бог знає, кілько прийшло ся перетерпіти нашому бідному народови. А до нещасть війни прилучають ся иньші. Тисячі невинних жертв мирного населеня вязнені по тюрмах гинуть на пошести або голодують і зносять невисказані фізичні і моральні терпіня. Видаєсь, що весь нарід сказаний на загладу. Премного убійств І рабунків уходить безкарно. Пятьох сьвящеників замордованих, а сотки їх вязнених або вивезених. Много церквей, наичильнїйші монастирі зрабовані. Множество парохій позбавлених душпастирів" (с.3-4). Тому єпископи повчають: "Але не підуть на марне анї ті жертви, анї наші терпіня. Всевишний почислить кожду сльозу і кожде добре діло і верне благословенєм на наших дітях то, що ми в сльозах сіяли. Одного лиш потреба, щоб весь нарід зрозумів конечність повернути до Господа Бога, щоби всі поставили собі метою житя, дбати передусім о Боже Царство, о Божу праведність, о справедливість і правду, щоб зрозуміли, що основою житя є Божі правди, які запевняють обичайність одиниць і народів. Иньшою дорогою не дійде ніхто до благородних і тревалих успіхів" (с.6). |
|
Дата: Середа, 28 лютого 2018 22:29
|