|
|
|
Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів |
 |
 |
 |
|
 У Дрогобицькій Духовній семінарії завершились вступні випробування для бажаючих стати на шлях підготовки до священства. Впродовж 7-8 липня здібності абітурієнтів, а також глибину і зрілість їх покликання, оцінювала Приймальна комісія, до якої з благословення преосвященного владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, ввійшли представники ректорату семінарії та єпархіальної курії, а також спостерігачі від єпархіального духовенства.
|
|
Місто Вишня та малярський осередок у XVІI – сер. XVІIІ ст. |
|
|
|
|
о. Михайло Олійник, викладач ДДС
 Осередки іконописання на Україні розміщувалися в містах, де зростав культурний та економічний розвиток. Такі міста ставали і суспільно-політичними центрами, що, в свою чергу, ще більше сприяло їх розвою. Іконописні школи розміщувалися почергово у Києві (ХІ-ХІІІ ст.), Перемишлі (ХІV-XVI ст.), Галичі (ХV-XVI ст.), Самборі (ХVI ст.), Львові (ХV-XVIІ ст.). У Перемишлі та Львові були найбільш відомі на той час іконописні осередки в центральній Європі. Головним центром розвитку церковного малярства ХІV-XVI ст. був іконописний осередок Перемишльської єпархії.
|
|
|
Цар приходить до свого народу |
|
|
|
|
Петро ГРОМ
Історія має здатність повторюватися. Стається це в різні епохи, у різних державах, за різних обставин, але завжди якось не так, не там і не тоді, коли ми цього очікуємо. Власне, це часто й перешкоджає нам засвоювати її уроки. Це свого часу зауважив Лоренс Джонсон Пітер : «Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає». Минуле – це досвід, який допомагає не допускати помилок у майбутньому, а не лише відрізок часу. Минуле – це частина життя людства. Воно є найцікавішим уроком, який несе в собі мудрість попередніх поколінь для тих, хто будує майбутнє.
|
|
«Дивний Бог у Святих Своїх», або чудо мощей |
|
|
|
|
Олег Шагала
 Церква виявляє повагу до тіла кожного померлого християнина під час чину християнського похорону. Особливою ж повагою вона оточує тіла прославлених угодників Божих. Адже праведник у земному житті зростає у святості, і Божа благодать, яку він приймає, переображує й освячує не тільки його душу, а й тіло. Св. Йоан Золотоустий пише: «Бог поділився з нами мучениками. Сам узяв їхні душі, а тіла залишив нам, щоб їхні святі кості постійно нагадували нам про їхні чесноти» .
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
