| Круглий стіл про джерела та виклики ідеї "Русского міра" |   |   |   | 
	| Середа, 09 лютого 2011 22:33 | 
| Розпочав засідання голова Дрогобицького регіонального осередку УБНТ прот. Іван Гаваньо, викладач семінарії. Отець Іван пояснив, що завданням даної зустрічі є обговорити цю тематику у світлі викликів, які вона несе для українського суспісльства та Української Греко-Католицької Церкви.  Представляючи загальну проблематику теми, доповідач сягнув історичних передумов виникнення ідеї та представив минулі тенденції, які згодом окреслилися в проповідуваній сьогодні Московським Патріархом Кірілом ідеї «Русского Міра». 8 лютого 2011 р. Б у стінах Дрогобицької семінарії проходило чергове засідання регіонального осередку Українського Богословсько-Наукового Товариства (УБНТ). Цього разу темою зустрічі, яка проходила у формі круглого стола, було: «Русскій Мір» у проповіді Патріарха РПЦ Кіріла. Крім членів УБНТ у круглому столі взяли участь багато семінаристів. Хоч засідання і тривало близько півтори години,  та все ще залишилась низка відкритих питань… Під час круглого столу його учасники погодилися, що початки ідеї «Русского Міра» сягають ще далекого 14 ст. та вперше почала окреслюватися в озвученні Сергієм Радонежським ідеї «Святої Русі». В умовах Московії, яка на той час була лише одним з васалів Золотої Орди, ця ідея в своєму  позитивному націлені  слугувала об’єднавчим стержнем для творення власної державності московитів і була покликана заохотити народ  до випрацювання власної ідентичності. Доповідачі зазначали, що впродовж історії, ця загалом непогана ідеологія у 16 столітті  породжує нові імпульси ентузіазму, підживлені теорією монаха Філотея про Москву як «третій Рим». Так з державотворчої вона перевтілилася в агресивно-імперіалістичну.  В умовах розбудови імперії ця ідея отримала ще один імпульс у 19 столітті, у якому звучали лозунги «самодержавіє», «православіє», «народность», з чого згодом народилась ідея «Русскій значіт православний». У дискусії також було піднято питання про роль України та Українських Церков у російському «Русском Мірє».
 |