РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 28/07 Нацизм як соціально-політична ідеологія
- 25/07 Назар МИХАЙЛЯК, «Тріадологія у святителя Василія Великого (330–379)» (науковий керівник – о. д-р Роман Федько, рецензент – о. д-р Володимир Івасівка)
- 23/07 Церква і соціальне підприємництво
- 21/07 Хто такі ктитори, фундатори і чому їх поминають на Літургії?
- 17/07 Роман МИЦЬКО, «Іконоборство у Візантії: історично-політичний аспект» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Нискогуз, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
Найпопулярніше
- о. Тит Войнаровський – «міністр економіки» УГКЦ
- Я і війна: поради психолога
- ЕФФАТА ДДС: "Не судіть і не будете суджені". Частина 2 (випуск №40) [ВІДЕО]
- Петро КУШНІР, «Видіння "Нового Єрусалима" в книзі Одкровення Йоана Богослова (Од. 21). Інтертекстуально-богословський аналіз» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- Володимир АНДРУХІВ, «Почаївська лавра в унійний період» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Богдан ФЕДИНЯК, «Маріологія папи Римського Венедикта XVI» (науковий керівник – о. д-р Олег Чупа, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- Павло ЗАХАРЯК, «Феномен трансгуманізму: виклики і загрози для суспільства» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
| Побачила світ чергова цікава книга о. д-ра Мирона Бендика про богословʼя |
|
|
|
|
У книзі, в основі якої покладено курс лекцій з порівняльного богослов’я в Дрогобицькій духовній семінарії у 1998-2024 рр., автор представляє загальні риси богослов’я західної церковної традиції з перспективи Християнського Сходу. Попри складність (богословʼя Заходу має довгу історію і стає щораз більш плюралістичним), такі зіставлення й порівняння необхідні в сучасному багатокультурному і глобальному світі, бо допомагають повніше пізнати Богом об’явлену Істину. У вступі автор пише: "Чи має наша Церква власне богослов’я, не «західне» і не «східне», або ж не «римське (латинське)» і не «візантійське (московське)»? Відповідь на це питання має дві складові: по-перше, і римське, і візантійське богослов’я сумісні між собою, як історично були сумісними християнський Захід і християнський Схід. Тому питання не можна ставити в площину «або – або». По-друге, і римське, і візантійське богослов’я не є загальнозахідні чи загальносхідні. Поруч із ними можуть існувати й існують інші богослов’я, подібно як, крім Римської й Царгородської, існують також інші Церкви" (с. 9). Також о. д-р Мирон Бендик зазначає: «Внесок латинської й візантійської тралицій у сприймання єдиної спасительної богоодкровенної Традиції, принесеної на землю Сином Божим Ісусом Христом, безсумнівний. Богословський підхід до цих двох традицій споглядає їх у взаємо-доповненні. Що більш богословським буде такий підхід, то ближчими ставатимуть одна до одної чисельні Церкви, які виросли з цих традицій. Сприймання ж цих традицій із перспективи плюра-лізму культур допоможе належно їх оцінити й подивляти геніальність латинських і візантійських Отців Церкви» (с.185-186). З питань придбання книг видавництва Дрогобицької духовної семінарії запрошуємо звертатися до секретаріату семінарії або заповнити форму за посиланням.
Підписуйтесь ✅ і стежте за фото- і відео-матеріалами тут:
|






