РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 28/07 Нацизм як соціально-політична ідеологія
- 25/07 Назар МИХАЙЛЯК, «Тріадологія у святителя Василія Великого (330–379)» (науковий керівник – о. д-р Роман Федько, рецензент – о. д-р Володимир Івасівка)
- 23/07 Церква і соціальне підприємництво
- 21/07 Хто такі ктитори, фундатори і чому їх поминають на Літургії?
- 17/07 Роман МИЦЬКО, «Іконоборство у Візантії: історично-політичний аспект» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Нискогуз, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
Найпопулярніше
- о. Тит Войнаровський – «міністр економіки» УГКЦ
- Я і війна: поради психолога
- ЕФФАТА ДДС: "Не судіть і не будете суджені". Частина 2 (випуск №40) [ВІДЕО]
- Петро КУШНІР, «Видіння "Нового Єрусалима" в книзі Одкровення Йоана Богослова (Од. 21). Інтертекстуально-богословський аналіз» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- Володимир АНДРУХІВ, «Почаївська лавра в унійний період» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Богдан ФЕДИНЯК, «Маріологія папи Римського Венедикта XVI» (науковий керівник – о. д-р Олег Чупа, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- Павло ЗАХАРЯК, «Феномен трансгуманізму: виклики і загрози для суспільства» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
| Читайте свіжий номер семінарійного "Слова" |
|
|
|
|
У рубриці «Тема номеру» читач знайде цікаву статтю о. Мирона Бендика «Усе мистецтво з храму», де розкривається богословський сенс мистецтва. В храмі «в нас виростає "нова людина", яка являє собою мистецький твір Бого-людської співдії». Семінарист Богдан Фединяк у своїй статті розкриває значення та вплив християнської релігії на поганські народи, розповідає, яким чином відбувався процес інкультурації в різних країнах та до якого культурного прогресу це призвело. Дмитро Білий пише про храм як будівлю, історію його виникнення, символічне значення його частин, розкриває богословські аспекти сакральної будівлі та наголошує на відповідальному ставленні християн до побудови та реконструкції церков. Роман Ковівчак представляє особливості сакральних зображень у східній та західній християнських традиціях. Назар Гришко описує еволюцію українського іконопису від давніх часів до сучасності, розкриваючи його значення як ключового елемента національної культурної спадщини. Дмитро Голик у своїй статті звертається до витоків українського мистецтва, щоб сформувати образ української ідентичності, яка формувалася протягом тисяч років. Михайло Білинський розповідає про історію української вишивки. Оскільки у 2024 р. випав 210-тий ювілей з Дня Народження великого кобзаря Тараса Шевченка, Олег Ортинський розкриває маловідому сторінку Шевченкової спадщини, а саме його образотворчі надбання. Дмитро Витівський пропонує розмислити на досить дискусійною темою – про спільні та відмінні риси між богослужіннями та театральними виставами. У статті під інтригуючою назвою «Банан на стіні» Микола Цмоканич роздумує над незвичайними проявами сучасного мистецтва, які можуть бути зовсім незрозумілими ширшому загалу. У рубриці «На гранях часу» Юрій Григель у своїй статті представляє постать ієромонаха Студитського уставу, відомого українського іконописця Ювеналій Йосифа Мокрицького. Микола Філь аналізує роман Павла Загребельного «Диво». Юрій Мацібора роздумує над питанням краси і її цінністю у житті кожної людини, розповідаючи, де її шукати. У рубриці «Церква та кінематограф» п. Ігор Бриндак, викладач Дрогобицької семінарії, коментує стрічку «Софі Шолль: останні дні», яка була знята німецьким режисером Марком Рагемундом.
|






