|
Федун Андрій. “Вчення про образ Божий в людині на основі “Аскетичних бесід” св.Василія Великого” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – о.д-р.М.Бендик) |
|
1.1.Біблійний аспект у вченні Св. Василія Великого про людину. Святе Письмо є спадщиною Церкви. Сучасна Православна Церква називає себе “Біблійною” Церквою. Святе Письмо, отже, є джерелом духовності та віри. Святе Письмо завжди знаходилось в центрі уваги отців, вони черпали з нього свою віру. Можна з певністю ствердити, що їхнє вчення починалось з екзегези святого Письма, яке для них було правилом життя.
|
|
Стецьків Ігор. “Зцілення людини на підставі тексту Святої Тайни Єлеопомазання згідно Требника митрополита Петра Могили” (керівник - о.д-р М.Бендик) |
|
Вступ В наш час, коли виникають нові, незнані колись хвороби, особливо гостро стоїть питання пошуку нових ліків і методів лікування. На жаль, багато медиків у тому пошуку забувають про святу Тайну Єлеопомазання, даровану нам, людям, самим Господом Ісусом Христом для того, щоб ми користали через неї з Божого дару оздоровлення. Окрім того, не лише медики, але й богослови часто забувають про її сенс і особливе значення для хворих. Вже багато віків у колах мирян, а що дивно – в священичому середовищі, Тайну Єлеопомазання вважають Тайною помираючих.
|
|
Стецик Степан. “Дослідження українського богослужбового співу в Х-ХІІ стт. за працею В.М.Металлова “Богослужебное пение русской церкви в период домонгольский, по историческим, археологическим и палеонтологичесиким даным” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецен |
Вступ
Багатство і велич нашої богослужбової традиції проявляється в піснеспівах її богослужінь. А яка “їхня велич” була під час запровадження християнства? Саме пошук відповіді на це запитання дав поштовх до вибору теми дипломної роботи. Дана тема є актуальною у питанні відродження Київської традиції, а докладніше - її співу. Великий вклад в її дослідженні зробив о.Василій Металлов у праці “Богослужебное пение русской церкви в период домонгольский, по историческим, археологическим и палеонтологических даным.”
|
|
Лега Іван. “Пресвята Євхаристія і преображення часу згідно творів прот.Олександра Шмемана” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – ліц.А.Осередчук) |
“Прийдіть, вийдімo на гору Господню, в дім Бога нашого,
і побачимо славу його преображення…
від Світла приймімо світло,
щоб сподобитись Його просвічення...”
( вечірня Преображення, стихира Литії )
Вступ.
Людям усіх часів завжди була знайома “проблема часу”. Людський розум, а також людська релігія у той чи інший спосіб старалась вирішити її.
|
|
Латиш Андрій. “Літургічний аспект спільнототворення в реаліях БГКЦ” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – ліц.А.Осередчук) |
|
Вступление
Богословский труд, научное исследование не является самодостаточным. Они приобретают ценность в связи с мотивацией человека. Поэтому тема дипломной работы должна быть мотивирована самой жизнью, другими словами, тему должна породить сама жизнь.Тема церковной общины, без сомнения, всегда была и будет актуальной.
|
|
Калита Ігор. “Історія української іконографії ХVІст. у дослідженні Д.Степовика “Історія української ікони Х-ХХст.” (керівник – ліц.А.Осередчук, рецензент – о.ліц.І.Гаваньо) |
Вступ
Останнім часом український іконопис переживає доволі бурхливий розквіт, що відображується як у суто наукових, так і у виданнях, сказати б, репрезентативно-подарункового типу. Пробудження зрозуміле. Після усунення табу на сакральну творчість з’явилася не лише благодатна нагода заповнити духовний вакуум, а на рівні сучасної науки та світогляду відобразити-осмислити колосальний феномен українського іконопису. Даний феномен належить до таких базових явищ духовної культури і матеріальної цивілізації українського народу, як сакральна архітектура, хоровий спів та інші явища християнського всесвіту, які визначили, з одного боку, неповторну сутність українського народу у його історичному розвитку, засвідчуючи його вершинний (ідеальний) духовно-мистецький потенціал у часі й просторі, а з іншого – місце і роль українців у духовному поступі суміжних народів.
|
|
Хамуляк Юрій. “Людина в Божому задумі за творами св.Максима Ісповідника “Главы о богословии та домостроительстве воплощения Сына Божия” та Тейяра де Шардена “Божественная среда” (керівник – о.д-р.М.Бендик, рецензент – о.ліц.І.Гаваньо) |
|
Вступ
Як жити? Це одне з фундаментальних питань, на котре людина прагне дати відповідь. Одні роблять собі кар’єру, інші тішаться своєю популярністю, багатством і владою, а інші заздрять.... Також є багато людей, котрі не вміють дати вичерпну відповідь на це запитання і вдаються до самогубства чи наркоманії…. Безліч відповідей – різне розуміння людьми свого покликання. Тут можна говорити про різні антропології, які базуються на власному раціональному досвіді (суб’єктивні) і не завжди можуть відповідати об’єктивній дійсності. Наслідок – занепад суспільства, погіршення відносин між людьми, духовне та навіть матеріальне зубожіння. Приклад в історії людства – Радянський Союз, де вважалось, що моральним є все те, що в інтересах пролетаріату. Внаслідок такої моралі – смерть безвинних, “пекло” голодоморів, таборів, репресій і т.д. Це все є наслідком радянської антропології, де втрачалась гідність людини. Людина була, як певний “вид”, тобто тільки як природа, втрачаючи особистий аспект. Тому, основне, на що буде звертатися увага в цій праці, – відкрити Божий задум щодо людини на основі творів Максима Ісповідника, порівнюючи з антропологією великого богослова Тейяра де Шардена.
|
|
|
