Володимир КОЗАР, «Діва Марія у контексті християнсько-ісламського діалогу» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян) |
|
|
|
ВСТУП Протягом багатьох століть людство шукало можливості для побудови гармонійних міжконфесійних відносин, адже релігійні переконання є не лише основою духовного світогляду окремих осіб, а й важливим чинником у формуванні соціального, культурного та політичного ландшафту суспільств. Взаємодія між представниками різних релігійних традицій нерідко супроводжується суперечностями, однак існують постаті та концепти, які можуть виступати спільною основою для міжконфесійного діалогу. Однією з таких постатей є Діва Марія, яка відіграє значущу роль як у християнстві, так і в ісламі. Її образ сприймається як символ чистоти, смиренності та відданості Божій волі, що робить його центральним елементом богословських та екзегетичних дискусій.
|
|
Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський) |
|
|
|
ВСТУП Сучасна епоха позначена пошуком сенсу. Унаслідок кризи сучасних гуманізмів і занепаду багатьох ідеологій ХХ століття людина знову наполегливо шукає стабільну опору для свого існування, тому в контексті сучасності богослов’я також шукає нові мотиви достовірності Божого Об’явлення та обґрунтовує його сенс. Воно вступає в діалог із сучасною людиною, щоб заохотити її до прийняття віри. У побудові аргументації богослов’я звертається до Об’явлення, яке є носієм універсального сенсу і в якому показано остаточний і повний сенс життя кожної людини.
|
Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович) |
|
|
|
ВСТУП Сучасна Україна перебуває у стані глибоких соціальних, політичних та військових трансформацій, викликаних тривалим збройним конфліктом, який розпочався у 2014 році з окупації Криму та частини Донбасу, а з лютого 2022 року переріс у повномасштабну війну проти російського агресора. Цей трагічний період в історії нашої держави відкрив ще одну роль для релігійних інституцій, які стали невід’ємною частиною процесу духовної підтримки населення, та зокрема, українського війська. Особливе місце в цьому процесі займає військове капеланство — форма душпастирської опіки, яка здійснюється серед військовослужбовців з метою надання їм духовної, моральної та психологічної підтримки в умовах війни.
|
Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз) |
|
|
|
ВСТУП Вивчення Святого Письма є основою християнської віри та духовності, оскільки саме через Боже Слово Бог відкриває себе людині. Священне Писання не лише передає історичні події, а й є живим джерелом Божественного об’явлення, яке має за мету привести кожну людину до спасіння. Основним завданням для кожного, хто вивчає Святе Письмо, є вірність тексту. Саме через текст автор намагається донести своє послання, і наша мета — не лише уважно читати Біблію, а й зрозуміти те, що саме автор хотів передати своїм читачам. Це є основою для правильного тлумачення та уникнення суб’єктивних спотворень.
|
Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій) |
|
|
|
ВСТУП У сучасному світі позначеним лібералізмом і споживацтвом доволі швидко змінилося відношення до людської статевості й сексуальної поведінки. Ще до недавнього часу про питання, що стосуються людської статевості не було прийнято говорити чи обговорювати відкрито. На цю тему було накладене своєрідне «табу», а тепер про це говориться майже скрізь. Ще донедавна тематику пов’язану із людською статевістю контролювало суспільство, а тепер все, що стосується «сексу» і статевості вважається приватною, особистою справою людської особи і належить до сфери її індивідуальної свободи.
|
Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка) |
|
|
|
ВСТУП Смерть, як би це парадоксально не звучало, займає важливе місце в житті людини. Вона здавна тривожила уми людства, викликаючи численні питання та роздуми. Людство задається питанням, що вона несе за собою? Чи існує життя після смерті і чи може людина претендувати на безсмертя? Кожна людина на тому чи тому етапі свого життя замислюється над цими питаннями, адже смерть є інтегральною частиною нашого існування. Людина є єдиною істотою на світі, здатною усвідомлювати власну смертність. Це усвідомлення приходить до неї через спостереження за смертю інших. Саме тоді до неї приходить розуміння, що колись і її життя завершиться.
|
Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян) |
|
|
|
ВСТУП Питання церковної єдності залишається актуальним не лише з точки зору екуменізму, а й у контексті помісності Української Греко-Католицької Церкви. Давня Київська митрополія, перебуваючи між двома великими християнськими традиціями, набула значного досвіду співіснування в різних культурних середовищах. Формування ідентичності нерозривно пов’язане із взаємодією «власного» та «чужого», а діалог, що не ґрунтується на розмежуванні чи відчуженні, сприяє зміцненню самобутності, одночасно зберігаючи відкритість до іншого.
|
|
|
Більше статтей...
-
Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
-
Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
-
Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
-
Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
-
Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
|
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |