РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 15/08 Михайло ЖАК, «Значення молитви в особистісному розвитку людини» (науковий керівник – п. Мар’яна Бісик, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- 12/08 Володимир КОЗАР, «Діва Марія у контексті християнсько-ісламського діалогу» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- 09/08 Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- 06/08 Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович)
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
Як розуміти «Велику обітницю»? |
![]() |
![]() |
![]() |
Але, якщо заглибитися в цю Євангельську цитату серйозніше, то побачимо, що не все так просто. Бо, по перше, у словах: «Хто увірує» не йде мова про якусь абстрактну віру, а в розумінні, увірувати у все те, що Бог об'явив. По друге, в іншому місці Писання каже: «Як тіло без душі мертве, так само віра без діл мертва» (Як. 2, 26). Тепер же розуміємо, що означає в даному випадку «увірувати».ÂÂ Власне, у такому контексті слід розуміти те, що називається «Великою обітницею». Вона є пов’язаною із приватними об’явленнями, які мала свята Маргарита Марія Алякок (1647 - 1690). У цих об’явленнях заохочувався культ Серця Христового, і вони є визнані Церквою. І, зокрема, 1688 року Ісус Христос з'явившись святій Маргариті серед іншого сказав: «У виливі милосердя Мого Серця обіцяю: Моя всемогутня Любов уділить ласки остаточного витривання всім тим, що приймуть Святе Причастя у перші п’ятниці місяця, через дев’ять місяців по черзі; вони не вмруть в моїй неласці, ані без прийняття Святих Тайн, а Моє Серце, залишиться їм безпечним притулком у тій останній хвилині» (Цит. за о. Мілані Артуро «Велика обітниця», Львів, «Місіонер», 1995, - С. 6). Ті слова означають, що хто належно скористається тією обітницею отримає Життя Вічне. Це цілком співпадає із євангельськими словами: «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня» (Йо. 6, 54). Але вище вже згадувалося, що є небезпека сприймати Божі обітниці в магічний спосіб. Щоб це не сталося в нашому випадку, слід пам’ятати наступні речі: • У Святім Писанні є написано: «Хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього Тіла, суд собі їсть і п'є» (І Кор. 11, 29). Мається на увазі, хто б свідомо причащався у стані тяжкого гріха, то ці його Причастя були б святотатськими, а тим самим, не дійсними. • Сповідатися не обов'язково саме в першу п’ятницю місяця, можна і раніше, важливо, щоб у часі самого Святого Причастя бути в стані освячуючої Ласки. • Сповідь не тільки з нагоди першої п'ятниці, але і взагалі, включає в себе жаль за гріхи і постанову поправитися. Тому, якби хтось хотів скористатися з «Великої обітниці», заради того, щоб після дев'яти місяців чинити будь-які беззаконня, то тим самим показує, що не має жалю за гріхи і постанови поправитися. А значить, ті його Сповіді і Причастя будуть недійсними. • «Велика обітниця» давалася в контексті об’явлення Серця Христового, тому Святі Причастя в перші п'ятниці місяця повинні прийматися в намірі прославити Серце Христове та перепросити за всі завдані Йому наші гріхи та гріхи інших людей. Цей намір не обов’язково має бути через якість приписані слова, достатньо його зробити в думці. • Хто постановив скористатися «Великою обітницею», але пропустив хоча б одну першу п’ятницю, гріха не має, проте, якщо бажає отримати плоди обітниці, повинен розпочати від початку, аж поки не буде послідовних дев’ять перших п'ятниць. • «Велика обітниця» дана була для заохоти людей частіше приступати до Святих Тайн, тому, було б добре, аби люди, які нею користають, причащалися не тільки в перші п’ятниці місяця, але і завжди, коли мають для цього нагоду. Особливо у неділі та святкові дні, коли і так є для християн обов'язок брати участь у Святій Літургії. Ігор БРИНДАК, Як розуміти «Велику обітницю»? // З ЛЮБОВ’Ю У СВІТ, №6-7 2018
|