РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 05/12 Семінарійний вечір гумору з нагоди празника св. Миколая
- 30/11 Приміційна Літургія випускника ДДС о. Андрія Копистинського у свято св. Андрія Первозванного
- 25/11 Празник Введення в храм Пресвятої Богородиці у Братстві
- 23/11 Дрогобицька семінарія вшанувала жертв Голодомору
- 22/11 Семінаристи ДДС взяли участь у віче з нагоди дня Гідності України
Найпопулярніше
Войтко Тарас, «Дари Святого Духа у посланнях апостола Павла на основі текстів Рим. 12,6-8; І Кор. 8-10, 28-30; Еф. 4,9-11» (Науковий керівник: о.ліц. о. Юрій Щурко) |
ВСТУП ІІ Ватиканський Собор в догматичній Конституції про Боже Об’явлення, Dei Verbum, закликає вірних, щоб частим читанням Святого Письма вивчали «визначне спізнання Ісуса Христа» (Флп. 3:8) і водночас підкреслює велику силу Божого Слова, котре для Церкви являється як підтримкою, так і життям. Отже, вказує на потребу глибшого і докладнішого вивчення Святого Письма . Дана праця торкатиметься питання дарів Святого Духа. Воно було актуальним у ранній Церкві й залишається таким і сьогодні. Дари були дані для збудування спільноти, як Тіла Христового. Ми спробуємо більш глибоко приблизити це питання. Варто підкреслити, що сьогодні цій темі присвячено багато публікацій, але більша їх частина написана в дуже непрофесійний та звужений спосіб. Відчутним є брак серйозного об’єктивного осмислення даної теми в контексті церковного передання , що вказало б на природу самих дарів, їхнє значення для життя Церкви сьогодні. Мета цієї роботи – дослідити уривки, в яких апостол згадує дари Святого Духа (Рим. 12,6-8; 1Кор. 12,8-10; 28-30; Еф. 4,9-11) та визначити основні богословські думки цих уривків. Це допоможе нам глибше зрозуміти сенс дарів, котрий насправді хотів передати апостол Павло. Об’єктом дослідження даної роботи є оригінальні тексти уривків Римлян 12, 6-8, 1Коринтян 12, 8-10 ; 28-30 і Ефесян 4, 9-11, де апостол Павло говорить про дари Святого Духа. З допомогою думки Отців Церкви та досліджень сучасних богословів ми прямуватимемо до глибшого розуміння значення цих дарів, а також прагнутимемо повернути справжній церковний зміст цих дарів й показати їхню еклезіологічну перспективу. Поряд з багатьма дослідженнями проблеми дарів на Заході наша Церква, на жаль, не має ще серйозних наукових праць на цю тему. Ця праця не має на меті заповнити ці «білі плями» у нашій біблістиці. Ми намагатимемось якнайкритичніше дослідити справжній сенс дарів, використовуючи за джерело листи апостола Павла. Складність нашої праці полягає у відсутності достатніх матеріалів у бібліотеках України на цю тему, котрі б допомогли нам краще висвітлити дану тематику. У праці ми будемо використовувати метод екзегетичного аналізу вибраних текстів. Праця складатиметься з чотирьох розділів. У першому розділі ми намагатимемось представити коротко життя апостола Павла, зупинимось на його епістолярній спадщині та представимо основні причини написання вибраних нами послань, вкажемо на їхню ціль та адресатів, розглянемо місце уривків, у яких апостол згадує про дари Святого Духа у цих посланнях. Метою трьох наступних розділів є зосередження уваги на вибраних уривках та їхній екзегетичний аналіз. Кожен із розділів складатиметься з чотирьох пунктів : оригінальний, грецький, текст уривку та його переклад, вказання на місце уривку у ширшому та вужчому контексті всього послання, семантичний та прагматичний аналізи тексту. Зокрема, у другому розділі ми розглянемо уривок з Першого послання до Коринтян. У третьому – за подібною схемою – уривок з послання до Римлян, і у четвертому – уривок з послання до Ефесян. Ще раз наголосимо, що складність написання праці на цю тему полягає у відсутності достатньої кількості україномовної літератури. Отже, будемо використовувати праці іноземних авторів. ВИСНОВКИ Дана праця мала на меті дослідити уривки, в котрих апостол згадує дари Святого Духа та визначити основні богословські думки цих уривків. Враховуючи доступні матеріали та опрацювання, нам вдалося висвітлити це питання у чотирьох розділах. У першому розділі ми зосередилися на особі апостола Павла, оглянувши коротко його життя та богословську спадщину. Це дало змогу глибше зрозуміти сенс дарів, котрий насправді хотів передати апостол Павло. У другому розділі проаналізувано уривок з послання до Коринтян (12:8-10; 28-30). Ми спостерегли, що Павло акцентує в ньому на єдности всієї Церкви, як Тіла Христового. Порівняння з людським тілом дає змогу зрозуміти скерування всіх дарів на одну мету – задля спільної користі. Питання єдности є актуальним і в наш час. Єдність Тіла вказує нам на головну ціль дарів. Аналізуючи даний уривок ми зрозуміли : Павло наголошує, що даровані вони задля спільної користі спільноти. Оскільки всі дари походять від Бога, то мусять бути використані Йому на служіння. Сьогодні бачимо надто вузьке розуміння духовних дарів. Переважно існує думка, що такі дари мають більш академічний чи інтелектуальний характер. Важливо підкреслити, що люди, котрі виконують щоденну професійну працю мають також особливі дари. Вони посвятили свої руки Богові, і їхня праця є не менш важливою від тих, котрі говорять мовами, проповідують чи керують. Кожен особливий дар походить від Бога і повинен бути використаний на Його славу Третій розділ нашої праці був присвячений екзегетичному аналізу уривку з послання до Римлян (12:6-8). Ми помітили : в цьому тексті апостол, в основному, ставить наголос на різноманіття дарів, котрі даються на спільну користь. Павло розумів, що велика кількість дарів приводить до поділів в спільноті. Саме тому апостол закликає до правильного користування дарами, а саме : в любові та з радістю. Ті, хто отримав певний дар, повинен з ревністю служити. Християнське служіння не слід розуміти як хоббі, а як Божий поклик. Якщо, наприклад, людина отримує певний дар – це означає, що важливою є правильна підготовка до його використання. У четвертому розділі проаналізовано текст уривку з послання до Ефесян (4:11). Павло звертає в ньому особливу увагу на ієрархічну структуру Церкви. Подібно як і в посланні до Коринтян, апостол наголошує, що різноманіття дарів у Церкві повинно служити її росту, а гармонійне поєднання служінь у Церкві дає змогу скерувати її ріст у правильному напрямку. Павло яскраво підкреслює, що Бог покликає людей стати апостолом, пророком, євангелистом, пастирем чи вчителем для того, щоб показати, що кожен християнин має змогу послужити в цій галузі, до якої покликаний. Це сприяє правильному росту та роботі всього організму. Протягом написання цієї праці ми переважно використовували праці іноземних авторів, оскільки україномовної літератури на цю тему відчутно замало. Розуміємо, що ми не вичерпали до кінця тем, пов'язаних з цією проблематикою. Віримо, що у майбутньому ця тематика буде більш опрацьована для кращого та повнішого її зрозуміння. ПЛАН Вступ І. Апостол Павло і його благовість 1.1. Життєвий шлях апостола Павла 1.2. Листи Павла 1.3. Теми Духовних дарів у Посланнях апостола Павла ІІ. Екзегетичне дослідження уривків 1Коринтян 12:8-10; 28-30 2.1. Текст та переклад уривку 2.2. Місце уривку у ширшому та вужчому контексті Першого Послання до Коринтян 2.3. Семантичний аналіз уривку 2.4. Прагматичний аналіз уривку ІІІ. Екзегетичне дослідження уривку Римлян 12:6-8 3.1. Текст та переклад уривку 3.2. Місце уривку у ширшому та вужчому контексті Послання до Римлян 3.3. Семантичний аналіз уривку 3.4. Прагматичний аналіз уривку ІV. Екзегетичне дослідження уривку Ефесян 4:11 4.1. Текст та переклад уривку 4.2. Місце уривку у ширшому та вужчому контексті Послання до Ефесян 4.3. Семантичний аналіз уривку 4.4. Прагматичний аналіз уривку Висновок
|