|
Перемишльська духовна семінарія. Духовна освіта – очима історії |
|
|
|
|
Степан Фурів
Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Якима та Віталія – єпархіальна семінарія Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, яка за умов і викликів ХХІ ст. виконує важливе завдання духовної, інтелектуальної та гуманітарної підготовки кандидатів до священства, продовжуючи традиції духовних шкіл, що на цих теренах плекалися в рамках древньої Перемиської єпархії від XVIІI ст., зокрема Перемиської духовної семінарії. Таким чином, Дрогобицька духовна семінарія, започаткована на хвилі відродження структур УГКЦ наприкінці 80-их – на початку 90-их рр. ХХ ст., може вважатися спадкоємицею семінарії Перемиської єпархії, однією з наступниць якої є заснована в 1993 р. Б. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. У 2021 р. сповнюється 25 років відтоді, відколи Дрогобицька духовна семінарія діє як духовний навчальний заклад із повним стаціонарним першим циклом богословської освіти, а тому варто сягнути до джерел, ознайомившись із Перемиською єпархіальною семінарією.
|
|
о. Олег Чупа
Якщо б хтось перелічив такі слова, як "ньютон, джоуль, ампер, кельвін", і спитав нашої думки, що їх об'єднує, ми найімовірніше відповіли б, що мова йде про якийсь розділ фізики. Адже згадані слова позначають різні фізичні величини. І ми б не помилися. Утім, за цими абстрактними величинами криються прізвища видатних фізиків, яких об'єднувала одна особливість. Крім того, що вони були людьми "холодного розуму", надзвичайно послідовного мислення і для кожної ідеї шукали різних доказів, їх єднала також віра в Бога. Вони належали до тієї когорти дослідників, які свідчили, що розум і віра, наука і релігія не є конкурентами, супротивниками, а взаємно одне одного доповнюють.
|
|
Чи можна довіряти теоріям еволюції? |
|
|
|
|
Ярослав Мисак
Мабуть, кожна мисляча людина бодай раз у житті ставила собі питання щодо виникнення світу, живих істот, людини. І ніхто з точною упевненістю не зможе відповісти на ці, здавалося б, прості, але водночас і складні питання.
|
|
Святоволодимирове християнське коріння української державності |
|
|
|
|
Святослав Радик
У грудні 1991 року мільйони українців на референдумі підтвердили своє бажання жити в Незалежній Державі. Історія українського народу розповідає про нелегкий шлях до незалежності та державності, яку він упродовж століть то втрачав, то здобував. Що ж було міцною опорою-корінням українського народу в його змаганнях здобути власну державність?
|
|
Моральна оцінка науково-технічного прогресу |
|
|
|
|
Володимир Литвин
Науково-технічний прогрес: що він приніс людству і які перспективи відкриває? Безумовно, досягнення науки й техніки відкривають для людства нові горизонти. З одного боку, вони значно спрощують людині життя, а з іншого – створені винаходи загострили взаємини людей один із одним та з природою. У нашій статті ми спробуємо проаналізувати результати науково-технічного прогресу та дати йому моральну оцінку.
|
|
Історія розвитку проповідництва |
|
|
|
|
Тарас Фаль
Перед тим як вознестися на небо й сісти праворуч Бога-Отця, Христос наказав апостолам іти та навчати по всьому світу всі народи, звіщаючи їм Царство Небесне (пор. Мт.28,19-20). Ці слова звернені безпосередньо до апостолів і визначають їхню місію – бути рибалками людей. Для цього Господь зіслав Святого Духа, Який допомагає проповідникам та дає їм силу з висоти.
|
|
Релігія та наука: чи існує конфлікт? |
|
|
|
|
Дмитро Витівський
У теперішню науково-технічну добу, коли так і хочеться сказати, що людина власними зусиллями нібито здобула все необхідне їй для «щастя», немало людей недооцінюють релігію. Сучасна людина віддає перевагу такому так званому науковому світогляду. Ще з ХІХ століття науковість була критерієм правдивості будь-чого, і досі можемо спостерігати незмінність у цьому питанні. У добу Середньовіччя Церква була безсумнівним авторитетом для суспільства, проте з часом із різних причин у багатьох країнах почала втрачати провідні ролі. Зараз може виглядати, що релігія і наука є двома борцями за першість в очах суспільства, де наука – молодий та свіжий боєць, а релігія – представник «старої школи». Та чи існує між ними суперечність? У цій статті ми постараємося дослідити відносини між наукою і релігією впродовж історії.
|
|
|