Як сьогодні будувати рідну Хату? Роздуми з митрополитом Андреєм |
|
|
|
Тарас Петруняк
Цьогоріч Україна відсвяткувала 30-ту річницю відновлення своєї незалежності. Будучи вільними від радянського ярма вже понад три десятки років, українці, оглядаючись у минуле своєї історії, можуть з упевненістю ствердити, що є волелюбним народом і за свою свободу та гідність готові віддати найцінніше – життя. Однак після здобуття незалежності народ переходить у нову фазу – державотворення. Під час цього етапу важливо слухати голосу моральних авторитетів нації. Одним із таких для українського народу був і надалі залишається митрополит Андрей Шептицький. У 1941 р. він видає богословсько-соціальний трактат «Наша державність», який більш відомий під назвою «Як будувати рідну хату?». У цьому творі кир Андрей подає вказівки, як правильно «збудувати» українську державу. Незважаючи на те, що цей трактат був написаний понад 80 років тому, він не втратив своєї актуальності до сьогодні. На жаль, в українському суспільстві нині відчутний дефіцит таких чеснот, як чесність, моральність та любов до своєї держави. Отож, розглянемо основні заклики «українського Мойсея» до нашого народу.
|
Роль УГКЦ у плеканні української культурно-національної ідентичності в ХІХ-ХХ ст. |
|
|
|
Роман Ковівчак
На територію України неодноразово приходили загарбники. Ворог намагався всіляко стерти наш народ з лиця землі як самостійну націю. Найбільш гостро це проявлялося в ХІХ-ХХ ст. Проте виявилося, що не так легко знищити дух нації. І важливу роль у підтримці й розвитку патріотичного духу відіграли два потужні соціальні стани – духовенство й селянство. Тогочасне село було оплотом української культури й мови, та існувала водночас серйозна проблема з освіченістю народу. І ось у ХІХ столітті на Галичині розпочався просвітницький рух, основним рушієм якого було духовенство УГКЦ.
|
Перемишльська духовна семінарія. Духовна освіта – очима історії |
|
|
|
Степан Фурів
Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Якима та Віталія – єпархіальна семінарія Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, яка за умов і викликів ХХІ ст. виконує важливе завдання духовної, інтелектуальної та гуманітарної підготовки кандидатів до священства, продовжуючи традиції духовних шкіл, що на цих теренах плекалися в рамках древньої Перемиської єпархії від XVIІI ст., зокрема Перемиської духовної семінарії. Таким чином, Дрогобицька духовна семінарія, започаткована на хвилі відродження структур УГКЦ наприкінці 80-их – на початку 90-их рр. ХХ ст., може вважатися спадкоємицею семінарії Перемиської єпархії, однією з наступниць якої є заснована в 1993 р. Б. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. У 2021 р. сповнюється 25 років відтоді, відколи Дрогобицька духовна семінарія діє як духовний навчальний заклад із повним стаціонарним першим циклом богословської освіти, а тому варто сягнути до джерел, ознайомившись із Перемиською єпархіальною семінарією.
|
о. Олег Чупа
Якщо б хтось перелічив такі слова, як "ньютон, джоуль, ампер, кельвін", і спитав нашої думки, що їх об'єднує, ми найімовірніше відповіли б, що мова йде про якийсь розділ фізики. Адже згадані слова позначають різні фізичні величини. І ми б не помилися. Утім, за цими абстрактними величинами криються прізвища видатних фізиків, яких об'єднувала одна особливість. Крім того, що вони були людьми "холодного розуму", надзвичайно послідовного мислення і для кожної ідеї шукали різних доказів, їх єднала також віра в Бога. Вони належали до тієї когорти дослідників, які свідчили, що розум і віра, наука і релігія не є конкурентами, супротивниками, а взаємно одне одного доповнюють.
|
Чи можна довіряти теоріям еволюції? |
|
|
|
Ярослав Мисак
Мабуть, кожна мисляча людина бодай раз у житті ставила собі питання щодо виникнення світу, живих істот, людини. І ніхто з точною упевненістю не зможе відповісти на ці, здавалося б, прості, але водночас і складні питання.
|
Святоволодимирове християнське коріння української державності |
|
|
|
Святослав Радик
У грудні 1991 року мільйони українців на референдумі підтвердили своє бажання жити в Незалежній Державі. Історія українського народу розповідає про нелегкий шлях до незалежності та державності, яку він упродовж століть то втрачав, то здобував. Що ж було міцною опорою-корінням українського народу в його змаганнях здобути власну державність?
|
Моральна оцінка науково-технічного прогресу |
|
|
|
Володимир Литвин
Науково-технічний прогрес: що він приніс людству і які перспективи відкриває? Безумовно, досягнення науки й техніки відкривають для людства нові горизонти. З одного боку, вони значно спрощують людині життя, а з іншого – створені винаходи загострили взаємини людей один із одним та з природою. У нашій статті ми спробуємо проаналізувати результати науково-технічного прогресу та дати йому моральну оцінку.
|
|
|