|
Невже дійсно «Punk Not Dead»?! |
 |
 |
 |
|
Сенейко Д. Людина, створена на Господній образ, повинна осягнути справжнє володіння собою, не піддатись моді або течії думок лише тому, що вони сучасні... (Жан-Марі Обер).
Дорога молоде! До твоєї уваги декілька рядків про сучасну тебе, про те, якою ти буваєш і стаєш останнім часом не лише на американському континенті чи в Європі, але і в Україні. Перед тобою загальний огляд однієї із найпоширеніших, незвичайних та сумнівних моло-діжних субкультур сучасності – панків! А ще дещо скажемо про хлопців та дівчат з іроке-зами крізь найголовніший життєвий критерій – духовний. Ну як, готові?!
|
|
Крижановський Я. Гопак – це чиста сила і краса,
Гопак – високі, рідні небеса,
Це – вихор степу і могутність гір,
Козацька воля та іскристість зір,
Це – сила духу, твердість кулака,
Така вона – стихія гопака.
Здорова молодь – майбутнє України (Володимир Пилат) Вступ
Боротьба за місце під сонцем — ось першовизначний виток історичних суспільств, та й зрештою, всього сущого у світі, починаючи від найменшої клітини, комахи, звіра, закінчуючи homo sapiens.
А вже згодом на відвойованому для себе місці переможець може створювати різновиддя мистецтв – тобто закохано відтворювати свій етнічний світ у барвах, звуках і танцях, складати епоси на честь ге-роїв, боротися і прославляти боротьбу.
Отже – боротьба, з неї все і розпочалось. Відколи?
|
|
Юродиві – божевільні чи святі? |
|
|
|
|
Мисан І. Період IX-X стт. ознаменований зразковим життям Андрія Юродивого. Саме цьому святому, котрий жив у Царгороді, було видіння Покрову Пресвятої Богородиці…
Юродство (від слав. «уродство») – вид духовного подвижництва, що полягає в симуляції безумства (вдаванням божевільного). Один із способів подолання марнославства і гордости.
Юродиві – це святі подвижники, що вибрали особливий подвиг –юродство, тобто зовнішнє безумство, що приймається ради “наруги миру”, радикального відкидання цінностей світського життя і служіння Христові через свідчення про те, що шлях Христа є відмінним від світської мудрости і величі. У цьому юродиві наслідують Христа, що терпить насмішки і знущання натовпу .
|
|
Таїнства Хрещення, Миропомазання і Євхаристії |
|
|
|
|
Фокін Д.
Наше життя побудоване таким чином, що ми кудись безперервно рухаємося, кудись скеровані, ставимо перед собою певні завдання і виконуємо їх, «бачимо» мету і йдемо до неї. Так відбувається щодня і це цілком нормально, бо відображає задум Божий, відкритий ще в раю для наших прародичів. Цей задум полягав в особистісному зростанні, доростанні образу Божого до свого Первообразу.
Займаючись справами, реалізуючи свої плани, людина може недобачати основної мети свого життя, не знати, куди вона все-таки прямує. Для нас, християн, питання, куди ми прямуємо, не складає жодних труднощів. Усі ми і кожен з нас зокрема щоденно, а то й декілька разів на день промовляємо «Отче наш…», тобто є свідомими Бога як Отця. Перебуваючи в цій свідомості, ми можемо промовити разом з Христом: «йду до Отця мого». Ті, хто називає себе християнами, є ними тому, що прийняли таїнство Хрещення. Це святе таїнство та й таїнства взагалі є введенням в благодатне божественне життя, у сопричастя з Богом. Иншими словами, святі таїнства є тим шляхом, по якому людина крокує до Царства Божого, до Небесного Отця. Цей шлях називаємо тайновведенням (містагогією), воцерковленням.
|
|
Зинич О. Цього року наша держава святкувала багато ювілеїв видатних українців, які спричинилися до незалежності. Тому дати цих осінніх днів, зокрема 14 жовтня, коли відзначаємо 65-ту річницю УПА, мали б особливо заторкнути патріотичні почуття нації. А чому б нам не спробувати зазирнути в “калейдоскоп” патріотизму? Що змінилось в мисленні “середньостатистичного” українця ?
…Ого, то ми вже майже в Європі! Це ж треба, ще кільканадцять років і все. Ми, квітуча нація (“дарма”, що зменшилась на кілька мільйонів), покажемо всім…
|
|
Сліпецький С.
Іван Снігурський народився 18 травня 1784 р. в с. Берестяни на Самбірщині. Батько його був парохом в цьому селі. Мати походила з священичого роду Вербицьких. Успішно закінчивши гімназію в Самборі 1800 р., Іван Снігурський отримав стипендію релігійного фонду і поїхав до Львова. Там вивчав філософію і богословіє, підробляв, даючи приватні лекції для допомоги матері, котра 1799 р. овдовіла. Після чотирилітніх студій у Львівському університеті для поглиблення богословських знань 1804 р. поступає на навчання в університет у Відні. Після закінчення третього курсу богослов’я 1807 р. одержав дияконські свячення з рук єпископа Перемиського Антона Ангеловича, котрий в той час прибув до Відня.
|
|
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві |
|
|
|
|
Циб А. Як минув день, дякуй Господеві, що дав нам сонце для праці в час дня і світло на освячення в час ночі та на інші життєві потреби.
св. Василій Великий, В честь муч. Юліти
Часослов, як було вже написано у попередньому номері, займає важливе місце в житті християнина. Ми мали можливість побачити, як Церква розглядає час і наповнює його молитвою. А зараз пропонуємо поглянути і осмислити богословський зміст одного з богослужінь, яке наповнює добове коло, а саме - вечірню, яка є тим початком добового кола і є тими дверима, які водять нас у спільнотну молитву. «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.» [Мт. 18.20]. Отож бачимо, що спільнотна молитва є важливою в житті християнина, до якої закликає сам Христос.
|
|
|
